КУЛЬТУРНО-ПРОСВІТНИЦЬКИЙ БЛОК


БІБЛІОТЕКА ВІННИЦЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО

ЗНАМЕННІ ДАТИ ВІННИЧЧИНИ 2025 РОКУ

Календар 2025 Літературні та мистецькі дати 2025 Міжнародний календар 2025 Вінниччина 2025


Скорочена версія формується на базі видання ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва:
ЗЗнаменні і пам’ятні дати Вінниччини 2025 року : хронол. довід. / уклад.: О. Ю. Антонюк, О. М. Зелена; ред. С. В. Лавренюк; відп. за вип. Г. М. Слотюк; Упр. культури та креат. індустрій Департаменту гуманітар. політики Вінниц. обл. військ. адмін.; ВОУНБ ім. В. Отамановського. Вінниця, 2024.

Навігація

У 2025 році
виповнюється 		01 02 03 04 05 06 07 08 09 10 11 12


ЦЕЙ ДЕНЬ В НОВІТНІЙ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ЦЕЙ ДЕНЬ В ВСЕСВІТНІЙ ІСТОРІЇ

У 2025 році виповнюється:

  • 600 років тому (1425) зафіксована перша письмова згадка про м. Рів (нині м. Бар).
  • 575 років (1450) відтоді, як у джерелах з’явилася перша згадка про с. П’ятничани (нині у межах Вінниці), с. Васьківці (нині Івашківці Жмеринського р-ну), с. Нове місто Вінницького р-ну, с. Котюжани Могилів-Подільського р-ну.
  • 525 років (1500) з часу першої згадки про с. Курашівці Могилів-Подільського р-ну.
  • 520 років тому (1505) зафіксована перша згадка про смт Тиврів.
  • 500 років тому народився Іван Федоров (близько 1525–1583), український першодрукар, якому було надано маєток у с. Мізяків, нині Хмільницького р-ну.
  • 480 років тому (1545) відбулася люстрація (опис мешканців маєтків із метою встановлення доходів з них) Вінницького та Брацлавського замків.
  • 480 років тому (1545) зафіксована перша письмова згадка про смт Липовець, смт Турбів, смт Оратів, смт Вороновиця (Вінницький р-н).
  • 455 років (1570) з часу появи першої письмової згадки про с. Уладівка Хмільницького р-ну.
  • 430 років тому (1595) з’явилася перша письмова згадка про м. Могилів-Подільський та смт Глухівці Хмільницького р-ну.
  • 430 років (1595) з часу побудови костелу св. Флоріана у м. Шаргород.
  • 425 років (1600) з часу першої згадки про м. Гайсин.
  • 385 років (1640) відтоді, як м. Вінниця було надане магдебурзьке право.
  • 410 років (1615) з часу заснування с. Кісниця Тульчинського р-ну.
  • 375 років (1650) відтоді, як було видано «Опис України» Гійома Левассера де Боплана з цінними відомостями про Поділля та Брацлавщину ХVІІ ст.
  • 375 років (1650) з часу заснування сіл Соколівка, Шарапанівка Тульчин. р-ну.
  • 365 років (1660) відтоді, як священник з м. Шаргорода Григорій Димитрієвич здійснив першу спробу бібліографування на Поділлі – перелік літератури при рукописній книзі «Біблія мала».
  • 325 років (1700) з тих пір, як у с. Пирогів Вінницького району було споруджено церкву на честь св. Миколая.
  • 300 років (1725) з часу заснування с. Теофілівка Гайсинського р-ну.
  • 280 років тому (1745) вінницький староста Людовик Калиновський у м. Вінниця для ордену капуцинів збудував костел Пресвятої Діви Марії Ангельської (освячений 1761 р.). За свою історію він декілька разів міняв власників. 1932 р. храм був закритий. Під час нацистської окупації м. Вінниці було дозволено відкрити костел, із 1945 до 1961 рр. відбувався своєрідний «двобій» між радянською владою і вірянами католицької громади. У 1961 р. приміщення віддали під лекторій, де читали лекції з атеїзму. 1991 р. його повернули римсько-католицькій церкві.
  • 275 років (1750) відтоді, як у с. Василівка Вінницького району було споруджено Покровську церкву, у с. Ворошилівка Вінницького р-ну споруджено церкву на честь Різдва Богородиці.
  • 255 років (1770) з часу появи першої письмової згадки про с. Воробіївка Вінницького р-ну.
  • 250 років (1775) з часу побудови Свято-Параскевинського храму в с. Немія Могилів-Подільського р-ну. Письменник М. Старицький брав тут шлюб. Не раз бувала в місцевому храмі й мати Лесі Українки – Олена Пчілка (1920–1924). Відвідували богослужіння українська письменниця О. Судовщикова (Грицько Григоренко), музикознавець та фольклорист, чоловік Лесі Українки – Климент Квітка.
  • 240 років від дня народження Антона Лук’яновича Анджейовського (Андржейовського) (1785–1831), ботаніка, зоолога, дослідника флори Поділля.
  • 225 років від дня народження Хоми Станіслава (Наполеона Михайловича) Буяльського (близько 1800, с. Майдан-Борківський (нині с. Українка Вінниц. р-ну) – ?), художника, педагога.
  • 220 років тому народився Кароль Джевецький (1805–1879, с. Кунка, нині Гайсин. р-ну), польський письменник.
  • 180 років (1845) з часу побудови костелу Святого Станіслава в Оратові.
  • 165 років від дня народження Григорія Григоровича Артинова (1860, м. Ніжин, Чернігів. обл. – 1919, м. Вінниця), цивільного інженера, вінницького міського архітектора в 1900–1919 рр.
  • 160 років тому (1865) засновано поселення Жмеринка (нині місто обласного підпорядкування).
  • 160 років (1865) з часу створення у м. Бершадь однокласного Міністерського народного училища, яке трансформувалося 1915 р. у двокласне.
  • 160 років тому (1865) у м. Бар засновано гуральню, нині ДП «Барський спиртовий комбінат».
  • 155 років (1870) з часу, як було закінчено будівництво Києво-Балтської залізниці (проходила через Козятин, Вінницю, Жмеринку).
  • 155 років (1870) відтоді, як засновано гранітний кар’єр (нині ТОВ «Гніванський гранітний кар’єр») (Вінницький р-н).
  • 155 років (1870) з тих пір, як було відкрито Новоприлуцький єврейський хетер (нині КЗ «Новоприлуцька гімназія Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області»).
  • 130 років тому (1895) в Мурованих Курилівцях було відкрито церковноприходську школу грамоти для дівчаток.
  • 125 років (1900) відтоді, як «Попечительством о народной трезвости» в с. Уланів Хмільницького р-ну було відкрито читальню для народу.
  • 125 років (1900) з часу заснування Вінницького насіннєвого заводу (з 2005 р. – ТОВ «Агроград В»), спорудження Барського (нині ТОВ «Цукровий комбінат») та Погребищенського (нині ТОВ «Новофастівське») цукрових заводів.
  • 120 років (1905) з часу виходу у світ книги «Населенные места Подольской губернии» (укладач – А. П. Крилов, м. Кам’янець-Подільський).
  • 120 років тому (1905) народився Антон Пилипович Ковальський (1905, с. Регляшинки (нині с. Тростянець) Могилів-Поділ. р-ну – лютий 1945, похов. на території Польщі (за ін. даними, місце народж. – с. Комиші теперіш. Гафурійського р-ну, Башкортостан), Герой Радянського Союзу.
  • 120 років тому (1905) народився Трохим Никифорович Звонков (1905, с. Заливанщина Хмільниц. р-ну – 17.11.1978) (за твердженнями односельчан, справжнє прізвище – Дзвонко, по батькові – Нечипорович), Герой Радянського Союзу.
  • 120 років (1905) з часу відкриття Тростянецького Міністерського початкового училища. 1918 р. на його базі була заснована гімназія, нині Навчально-виховний комплекс «Середня загальноосвітня школа І–ІІІ ст. № 1-гімназія» смт Тростянець.
  • 120 років (1905) з часу побудови за ініціативи та на кошти місцевого пана і громади храму Святителя Миколая в с. Глинянець Вінницького р-ну. Освячений 22 травня 1910 р.; храму Архістратига Божого Михаїла в с. Українське Жмеринського р-ну.
  • 120 років тому (1905) засновано Жмеринську центральну районну лікарню.
  • 120 років тому (1905) засновано чавуноливарний завод, нині «Хмільниксільмаш».
  • 110 років тому (1915) засновано Куницьку бібліотеку КЗ «Публічна бібліотека Крижопільської селищної ради».
  • 110 років тому (1915) народився Ілля Потапович Коновченко (1915, с. Кіровка Хмільниц. р-ну – пропав безвісти), Герой Радянського Союзу.
  • 110 років тому (1915) народився Петро Андрійович Матієнко (1915, с. Вінницькі Хутори Вінниц. р-ну – 15.10.1944, м. Мелєц, Польща), Герой Радянського Союзу.
  • 110 років тому (1915) народився Андрій Іванович Пономарчук (1915, с. Черемошне, нині Вінниц. р-ну (за іншими даними, м. Кадіївка, Алчев. р-ну Луган. обл. – 07.02.1944, похов. у с. Судилків Шепетів. р-ну Хмельниц. обл.), Герой Радянського Союзу.
  • 100 років тому (1925) народився Антон Гнатович Бурлачук (1925, с. Морозівка Вінниц. р-ну – 17.02.1945, похов. у м. Зелена Гура, Польща), Герой Радянського Союзу.
  • 100 років тому (1925) народився Микола Якович Василишин (1925, с. Писарівка Могилів-Поділ. р-ну – 2.06.1945, похов. на братському цвинтарі в м. Болеславець, Польща), Герой Радянського Союзу.
  • 100 років тому (1925) було вперше опубліковано оповідання М. Коцюбинського «У вагоні» (Твори. Т. 5 / М. Коцюбинський ; за ред. С. Єфремова. – Київ : Держ. вид-во України, 1925), а відтоді заборонене й не передруковувалося аж до 1992 р. Оповідання написане 8 січня 1897 р. у Вінниці.
  • 100 років тому (1925) засновано Кошаринецьку філію Бершадської публічної бібліотеки.
  • 100 років тому (1925) засновано Шумилівську філію Бершадської публічної бібліотеки.
  • 100 років тому (1925) відкрито стадіон у м. Вінниця.
  • 100 років (1925) з дня заснування ВАТ «Бершадський комбінат хлібопродуктів».
  • 95 років тому (1930) засновано Вінницький політехнічний технікум (нині Відокремлений структурний підрозділ «Вінницький коледж Національного університету харчових технологій»).
  • 95 років тому (1930) створено Тульчинське училище культури (нині Тульчинський фаховий коледж культури).
  • 90 років тому (1935) засновано Рубанську сільську бібліотеку-філію КЗ «Немирівська публічна бібліотека» Немирівської міської ради, публічну бібліотеку-філію с. Пасинок КО «Шаргородська центральна міська бібліотека», Цекинівську сільську бібліотеку-філію КЗ «Ямпільська міська публічна бібліотека».
  • 90 років тому (1935) відкрито музичну школу № 1 у м. Вінниця (на базі дитячої студії, яка існувала з 1932 р.).
  • 80 років тому (1945) засновано КЗ «Публічна бібліотека Оратівської селищної ради», публічну бібліотеку-філію с. Дерев’янки КО «Шаргородська центральна міська бібліотека», Качанівську сільську бібліотеку-філію КЗ «Публічна бібліотека Війтівецької сільської ради Хмільницького району Вінницької області»
  • 75 років тому (1950) засновано Бібліотеку для дітей КЗ «Публічна бібліотека» Калинівської міської ради, Бібліотеку-філію для дітей с. Махнівка КЗ «Публічна бібліотека Махнівської сільської ради», КЗ «Джулинська публічна бібліотека».
  • 75 років тому (1950) була створена спортивна школа в м. Бершадь (нині комунальна організація «Бершадська районна дитячо-юнацька спортивна школа „Ровесник“»).
  • 75 років (1950) з того часу, як у Вінниці на території колишнього клінмістечка було створено обласний протитуберкульозний диспансер.
  • 70 років тому (1955) засновано бібліотеку-філію с. Селище КЗ «Публічна бібліотека Літинської селищної ради», бібліотеку с. Леляки – філію КЗ «Публічна бібліотека Жмеринської міської ТГ», Нападівську сільську бібліотеку – структурний підрозділ КЗ «Липовецька публічна бібліотека», Росошанську сільську бібліотеку – структурний підрозділ КЗ «Липовецька публічна бібліотека», Попівську сільську бібліотеку – структурний підрозділ КЗ «Липовецька публічна бібліотека», філію КЗ «Публічна бібліотека Якушинецької сільської ради» в с. Майдан, філію КЗ «Публічна бібліотека Якушинецької сільської ради» в с. Микулинці, Маянівську бібліотеку-філію КЗ «Гніванська публічна бібліотека», бібліотеку-філію с. Перемога КЗ «Публічна бібліотека Махнівської сільської ради», Яришівську сільську бібліотеку Яришівської сільської ТГ, Пиковецьку сільську бібліотеку – структурний підрозділ КЗ «Публічна бібліотека Козятинської міської ради», Левківську бібліотеку-філію КЗ «Шпиківська публічна бібліотека».
  • 70 років тому (1955) став до ладу Вінницький олієжиркомбінат, нині ПрАТ «Вінницький олійножировий комбінат».
  • 60 років тому (1965) засновано Зозівську сільську бібліотеку – структурний підрозділ КЗ «Липовецька публічна бібліотека».
  • 60 років (1965) з часу створення: – народного аматорського чоловічого фольклорного ансамблю «Рівненські козаки» Рівненського СБК Мурованокуриловецького р-ну; – фольклорно-етнографічного ансамблю «Берегиня» Івашківського СБК Шаргородського району.
  • 60 років (1965) з часу відкриття Тростянецького м’ясокомбінату, нині ПАТ «Тростянецький м’ясокомбінат».
  • 55 років (1970) відтоді, як Хмільнику надано статус міста-курорту республіканського значення.
  • 55 років (1970) фольклорно-етнографічному ансамблю «Русава» с. Стіна Тульчинського р-ну.
  • 55 років (1970) з часу заснування бібліотеки Вінницького торговельно-економічного інституту Державного торговельно-економічного університету.
  • 55 років (1970) народному аматорському хору ветеранів війни та праці імені Р. Скалецького Вінницького міського палацу мистецтв «Зоря».
  • 50 років (1975) з часу встановлення пам’ятника на честь форсування р. Дністер військами 6-ї танкової армії у м. Могилів-Подільський.

    СІЧЕНЬ

    1 січня

  • 125 років від дня народження Василя Андрійовича Дядинюка (01.01.1900, с. Лучинець Могилів-Поділ. р-ну – 21.01.1944, м. Відень), українського художника, мистецтвознавця, графіка, геральдиста, педагога, музиканта. Був офіцером УНР. Він одним із перших художників-графіків створив ескіз герба соборної України. На сьогодні у фонді Слов’янської бібліотеки Національної бібліотеки Чеської республіки (м. Прага, Чехія) зберігається найбільша збірка робіт В. Дядинюка.
  • 130 років від дня народження Гната Павловича Западнюка (01.01.1895, с. Тростянчик, нині Гайсин. р-ну – 29.12.1979, м. Львів, похов. у с. Тростянчик), поета, доктора ветеринарних наук (1952), ученого-ветеринара, професора, учасника Другої світової війни.
  • 75 років тому народився Іван Іванович Андрушко (01.01.1950, на Київщині), заслужений працівник сільського господарства України, директор ВАТ «Птахокомбінат “Бершадський”» (з 27.06.1997 р.). Обирався депутатом Бершадської районної ради, Вінницької обласної Ради.

    3 січня

  • 75 років від дня народження Варвари Яківни Теклюк (03.01.1950, с. Зелена Діброва, нині Звенигород. р-ну Черкас. обл.), педагога, ученого-мовознавця, кандидата педагогічних наук, доцента. Досліджує проблеми теорії та методики вивчення української мови. Автор понад 70 наукових праць. В. Я. Теклюк – відмінник освіти України (2003), почесний працівник ВДПУ імені Михайла Коцюбинського (2005).
  • 75 років від дня народження Миколи Андрійовича Власюка (03.01.1950, с. Жданівка, нині с. Війтівці Хмільниц. р-ну), заслуженого працівника сільського господарства України. Працював на посадах генерального директора «Поділляцукор», директора Браїлівського ТОВ «Кристал» (нині не діє). Обирався депутатом Жмеринської районної ради, Вінницької обласної Ради

    6 січня

  • День народження Степана Васильовича Руданського (06.01.1834, с. Хомутинці, нині Хмільниц. р-ну – 03.05.1873, м. Ялта), українського поета-класика, перекладача, фольклориста, професійного лікаря, громадського діяча. На Вінниччині щорічно проводять заходи зі вшанування пам’яті нашого славетного земляка. Починаючи з 1981 р., на його батьківщині, в с. Хомутинці, проходить щорічне районне свято сатири і гумору. Обласне свято ім. С. Руданського проводять раз на два роки. Один раз на 5 років у м. Калинівка відбувається Всеукраїнське літературно-мистецьке свято ім. С. Руданського. 1994 року засновано Всеукраїнську літературно-мистецьку премію його імені. З ініціативи відомого гумориста-сатирика А. Гарматюка в березні 1998 р. створено громадське творче об’єднання – Вінницький курінь гумористів ім. С. Руданського.
  • День народження Василя Семеновича Стуса (06.01.1938, с. Рахнівка Гайсин. р-ну – 04.09.1985, с. Кучино Чуcовського р-ну Перм. обл., РФ, перепохов. 19.11.1989 в Києві), українського поета, прозаїка, критика та літературознавця, перекладача, правозахисника, лауреата Державної премії України ім. Тараса Шевченка (1991, посмертно), Героя України (2005, посмертно). Твори Стуса введено до шкільної програми української літератури. У с. Рахнівка йому відкрито меморіальну дошку й пам’ятник. З 1989 р. на Вінниччині в січні щорічно проводять Стусівські читання. На початку вересня вшанування пам’яті В. Стуса відбувається біля пам’ятника, встановленого на майдані його імені (2002, Вінниця). У 2012 р. засновано премію імені Василя Стуса «Патріот України». Його ім’я присвоєно Донецькому національному університету, який у зв’язку з подіями російсько-української війни на Сході України нині працює в м. Вінниця.
  • 75 років від дня народження Володимира Івановича Галинського (06.01.1950, с. Педоси Вінниц. р-ну), спортсмена, майстра спорту з вільної боротьби, самбо та дзюдо, заслуженого тренера України з дзюдо (2002).

    8 січня

  • 90 років від дня народження Бориса Васильовича Янчука (08.01.1935, с. Кордишівка, Хмільниц. р-ну – 25.05.2009, м. Одеса), лікаря, письменника, заслуженого працівника культури України (2008), члена СП УРСР (1967). Працював у галузі художнього перекладу. Належав до когорти шістдесятників.

    10 січня

  • 100 років від дня народження Ліни Біленької (справж. – Ангеліна Тимофіївна Григор’єва, по чоловікові – Студецька) (10.01.1925, с. Юзвин, Вінниц. р-ну), української поетеси, члена Міжнародної асоціації українських письменників (1990), члена НСПУ (1995). Впродовж 1936–1996 рр. жила та працювала у Вінниці. Пише переважно для дітей. Перша книга «Українським дітям у всьому світі» вийшла в Едмонтоні (Канада) у 1990 р. Перевидана й доповнена в Києві 1996 р.

    11 січня

  • 100 років від дня народження Сергія Васильовича Клименка (11.01.1925, с. Зозів Вінниц. р-ну – 21.01.1945), Героя Радянського Союзу (1945, посмертно). У рідному селі встановлено меморіальну дошку.

    13 січня

  • 75 років від дня народження Василя Митрофановича Мазура (13.01.1950, с. Руданське Жмерин. р-ну), українського історика, кандидата історичних наук (2002), доцента (2004). Досліджував національну політику радянської держави; проблеми політичного, соціального, економічного, правового, релігійного та культурного становища нацменшин в Україні у 1920–1930-х рр.

    19 січня

  • 120 років від дня народження Омеляна Дмитровича Розумієнка (19.01.1905, с. Лави, нині Корюків. р-ну Чернігів. обл. – 17.09.1980, с. Крутогорб Гайсин. р-ну), українського поета, прозаїка, члена СП УРСР. Друкуватися почав з 1927 р.

    20 січня

  • 75 років від дня народження Василя Хомича Далеки (20.01.1950, с. Станіславка Тульчин. р-ну), фахівця в галузі електричного транспорту, доктора технічних наук (2005), професора (2006). Вивчає основи ресурсозбереження при експлуатації міського електротранспорту. Автор та співавтор понад 200 наукових праць.

    21 січня

  • 70 років від дня народження Бориса Миколайовича Пентюка (21.01.1955, с. Павлівка Хмільниц. р-ну), доцента, кандидата технічних наук, кандидата богословських наук, почесного краєзнавця України. Автор понад 150 наукових праць, монографії, авторських свідоцтв та патентів на винаходи. Лауреат низки премій.

    24 січня

  • 125 років від дня народження Григорія Яковича Будкевича (24.01.1900, с. Кальник, нині Гайсин. р-ну – 27.04.1964, м. Бершадь), лікаря-хірурга, заслуженого лікаря УРСР (1959). Відзначений орденами, медалями та іншими бойовими нагородами. Іменем Г. Я. Будкевича названо вулицю, де розміщена Бершадська ЦРЛ. На корпусі колишнього хірургічного відділення йому встановлена меморіальна дошка.

    25 січня

  • 125 років від дня народження Теодосія (Феодосія) Григоровича Добжанського (Добржанського) (25.01.1900, м. Немирів – 18.12.1975, м. Дейвіс, Каліфорнія, США), американського генетика, біолога, зоолога, педагога, члена Національної АН США (1941), Американської академії мистецтв і наук. Один із творців експериментальної генетики популяцій і синтетичної теорії еволюції. Зробив істотний внесок у вивчення ізолюючих механізмів еволюції. Перелік його друкованих праць вміщує 568 назв. Був членом Лондонського королівського суспільства. Наукові звання уродженця нашого краю – професор (1936), академік АН США, Швейцарії, Данії, Бразилії.

    26 січня

  • 75 років від дня народження Леонтія Назаровича Гринюка (26.01.1950, с. Матейків Жмерин. р-ну), українського живописця, графіка, майстра декоративно-ужиткового мистецтва, голови Вінницької обласної організації НСХУ (1997–2014), заслуженого діяча мистецтв України (1999).

    28 січня

  • 80 років від дня народження Дмитра Володимировича Дворкіса (28.01.1945, м. Каттакурган, Самаркандська обл., Узбекистан), колишнього вінницького міського голови (1992–2000), голови Вінницької обласної державної адміністрації (1999), народного депутата України ІІІ скликання. Почесний громадянин Вінниці.

    30 січня

  • 120 років від дня народження Ксенії Тимофіївни Павлоцької (30.01.1905, с. Березова Балка Голованів. р-ну Кіровоград. обл. – 01.07.1985, [?]), почесного громадянина м. Вінниця (1969). У січні 1936 р. переїхала до Вінниці. Одна з керівників штабу з відродження зруйнованого міста після нацистської навали. Впродовж 1955–1964 рр. працювала директором обласної заочної середньої школи.

    ЛЮТИЙ

    1 лютого

  • 140 років від дня народження Леона Ігнаци Бялковського (01.02.1885, с. Пасинки, нині Жмерин. р-ну – 21.01.1952, м. Люблін, Польща), польського історика, академіка АН Польщі (1949). З 1926 р. – професор Люблінського університету. Автор праць із соціально-економічної історії окремих районів Польщі та Поділля ХV–XVII ст. Досліджував генеалогію польських шляхетських родин.

    4 лютого

  • 145 років тому народився Климент Васильович Квітка (04.02.1880, с. Хмелів, нині Сум. обл. – 19.09.1953, м. Москва, РФ), український музикознавець-фольклорист, один із основоположників радянської музичної етнографії. Автор численних теоретичних праць, присвячених українському музичному фольклору. Здійснив низку подорожей Вінниччиною для запису народних мелодій. Деякий час жив і працював у м. Могилів-Подільський та навколишніх селах. Найвидатніші хорові композиції Миколи Леонтовича створено на мелодії, які записав К. Квітка.

    9 лютого

  • 85 років з часу (9.02.1940) відкриття обласного інституту удосконалення вчителів. Нині КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» (від 30.04.2015).

    10 лютого

  • 65 років тому народився Петро Володимирович Слотюк (10.02.1960, с. Кам’яногірка Жмерин. р-ну), історик, кандидат історичних наук (1992), доцент кафедри журналістики, реклами та зв’язків з громадськістю Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського (з 2020 р.), журналіст, краєзнавець, громадський діяч. Коло наукових інтересів – історія філософії, політологія, соціологія, журналістика. Автор низки краєзнавчих публікацій та книги «Дзялів: з історії Подільського порубіжжя (від найдавніших часів до 1946 року)» (2012). Нагороджений знаком «Відмінник аграрної освіти та науки» (2010). Обирався депутатом Вінницької обласної Ради (2006–2010 рр.). Член НСЖУ (2021).

    14 лютого

  • 110 років від дня народження Марії Оксентіївни Руденко (14.02.1915, с. Слобода Яришівська, нині Могилів-Поділ. р-ну – 14.05.2003, там само), фольклористки, етнографа, краєзнавця, педагога, майстрині народного живопису та витинання. Передала в ІМФЕ АН України записи понад 1000 народних пісень, стільки ж прислів’їв і загадок, 200 казок та легенд, близько 200 повір’їв, чимало народних прикмет, голосінь, небилиць та ін. Частина її фольклорних зібрань увійшла до книг «Ігри та пісні», «Колядки та щедрівки», «Весілля», «Народні оповідання» тощо. Авторка низки сценаріїв обрядових свят, зібрала 54 зразки народної вишивки, розмальовувала хати. Самобутня майстриня паперових витинанок, які були представлені на виставках в Україні та за її межами, відзначені нагородами. Учасниця всеукраїнських та обласних фольклористичних конференцій, ініціатор І Всеукраїнського свята витинанки (1993). Будинок Марії Руденко з численними фольклорно-етнографічними колекціями перетворено на народний музей. Заслужений працівник культури УРСР (1970), лауреат Премії імені П. Чубинського (1992). На її честь Міжнародний центр малих планет при астрофізичному інституті США назвав відкриту кримським астрономом М. Черних зірку – «Горлиця» (за назвою очолюваного нею самодіяльного ансамблю).

    15 лютого

  • 75 років від дня народження Марії Василівни Гоцуляк (15.02.1950, с. Воєводчинці Могилів-Поділ. р-ну), майстрині декоративно-ужиткового мистецтва, журналістки, поетеси, директора Музею етнографії і народного мистецтва ім. М. Руденко у м. Могилів-Подільський, заслуженого майстра народної творчості України (2016), члена НСЖУ (1981), Національної спілки майстрів народного мистецтва України (2002).

    16 лютого

  • 130 років тому (16.02.1895) у Вінниці М. Коцюбинський написав повість «Для загального добра», яка відтворює враження письменника від роботи у філоксерній комісії в Молдавії. Вперше надрукована в журналі «Зоря» (1896, № 1–4). На конкурсі журналу їй було присуджено третю премію. Окремим виданням вийшла у Львові 1896 р. Належить до циклу про беcсарабське життя.

    17 лютого

  • 150 років від дня народження Федора Миколайовича Сенгалевича (17.02.1875, с. Бахтин Могилів-Поділ. р-ну – 21.11.1941, м. Київ), українського лікаря, краєзнавця, літератора. Засновник і керівник музею та гімназії в Богуславі у 1917–1918 рр. Автор розвідок «Київські лірники», «Гаївки», «Київський некропіль» та ін. Вивчав історію Києва. Видав збірку «Повітові оповідання».

    20 лютого

  • День Героїв Небесної Сотні (Указ Президента України від 11.02.2015). Пам’ятну дату встановлено з метою гідного вшанування подвигу наших співвітчизників, які віддали своє життя під час Революції гідності (листоп. 2013 р. – лют. 2014 р.), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України. Згідно з Указом Президента України «Про присвоєння звання Герой України» (№ 890/2014 від 21.11.2014) звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно) присвоєно загиблим учасникам акцій протесту на Майдані, серед яких вінничани: Валерій Олександрович Брезденюк, Леонід Петрович Полянський, Максим Миколайович Шимко.

    Вінничани – Герої Небесної Сотні
    Брезденюк Валерій Олександрович (17.06.1963, м. Жмеринка – 18.02.2014, м. Київ, загинув на Майдані), український художник, відомий своїми малюнками на воді. Він єдиний у нашій області, хто писав роботи в незвичній техніці – фарбами на воді. Став переможцем міського конкурсу «Жмеринка має талант», був фіналістом шоу «Україна має талант». Убитий пострілом у спину вночі під час мітингу на Майдані в Києві.
    Полянський Леонід Петрович (24.10.1975, м. Жмеринка – 20.02.2014, м. Київ, загинув на Майдані). Працював залізничником у Жмеринці, останні роки мешкав у Києві. Брав активну участь в акціях протесту на Майдані Незалежності. Був членом Самооборони Майдану. З грудня 2013 р. належав до Барської роти. Загинув внаслідок вогнепального поранення снайпером у груди. Похований на римо-католицькому цвинтарі у м. Жмеринка.
    Шимко Максим Миколайович (21.10.1979, м. Вінниця – 20.02.2014, м. Київ, загинув на Майдані), історик. Учасник Клубу історичної реконструкції «Білий вовк», козак 4-ї сотні Самооборони Майдану. Загинув від кульового поранення снайпером у голову на вулиці Інститутській під час того, як намагався врятувати пораненого. Похований на Центральному міському кладовищі м. Вінниця.

  • Одинадцята річниця (20.02.2014) початку російсько-української війни. Цю дату Верховна Рада визначила як день вторгнення російських військ в Україну. Також саме від цього часу надалі вестиметься відлік тимчасової окупації Криму.
  • 60 років від дня народження Яни Петрівни Іщенко (20.02.1965, м. Кагарлик Обухів. р-ну Київ. обл.), вченого-економіста, кандидата економічних наук (2010). По закінченні Української сільськогосподарської академії (1987) працювала у Вінницькій філії цього закладу освіти. Коло наукових інтересів: історія, теорія і практика бухгалтерського обліку

    23 лютого

  • 110 років тому народився Кирило Іванович Целик (23.02.1915, с. Велика Кісниця Могилів-Поділ. р-ну – 08.02.1945, похов. у м. Костшін, Польща), Герой Радянського Союзу (1945, посмертно). Нагороджений багатьма орденами

    24 лютого

  • 24 лютого 2022 р. – початок повномасштабного вторгнення рф в Україну.

    25 лютого

  • 155 років (25.02.1870) з початку експлуатації першого Жмеринського залізничного вокзалу.

    28 лютого

  • 105 років від дня народження Григорія Кириловича Смагла (28.02.1920, с. Велика Вулига Вінниц. р-ну – 15.03.1995, м. Вінниця), колишнього заступника директора з наукової роботи Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки імені Валентина Отамановського, учасника Другої світової війни, кавалера двох бойових орденів Слави, численних медалей та інших відзнак

    БЕРЕЗЕНЬ

    1 березня

  • 170 років від дня народження Явдохи Зуїхи (справж. – Явдоха Микитівна Сивак) (01.03.1855, с. Кущинці, нині Гайсин. р-ну – 19.01.1935, с. Зятківці того ж р-ну), народної співачки, етнографа, носія українського фольклору. З її уст Г. Танцюра записав 1008 народних пісень, близько 400 прислів’їв та приказок, 156 казок, велику кількість загадок й етнографічних матеріалів. 825 кращих пісень увійшли до академічного видання «Пісні Явдохи Зуїхи» (1965), виданого за сприяння М. Рильського. Її ім’ям у с. Зятківці названо вулицю, встановлено пам’ятник «Народній пісні жити», де в образах Я. Зуїхи та Г. Танцюри уславлено хранителів народної мудрості для прийдешніх поколінь.
  • 125 років від дня народження Федора Михайловича Малицького (01.03.1900, с. Долгобичів на Холмщині (нині Польща) – 21.07.1988, м. Київ), українського поета, прозаїка, члена СП УРСР (1959). Свого часу викладав українську мову та літературу в технікумі в с. Красносілка, нині Бершадського району. Був репресований (1933), реабілітований (1959). Автор багатьох поетичних збірок. На Вінниччині написав повість «Бистрий Буг», низку нарисів.

    7 березня

  • 70 років від дня народження Михайла Леонтійовича Вдовцова (07.03.1955, с. Довжок (колиш. Кетроси) Могилів-Поділ. р-ну – 05.10.2024, м. Вінниця), історика, українського природоохоронця, прозаїка, краєзнавця, очільника художньо-виробничого об’єднання «Бубнівська кераміка», генерального директора підприємства «Віноблагроліс», депутата Вінницької обласної Ради кількох скликань, голови профільної комісії з питань культури, духовності та історичної спадщини, колишнього керівника Могилів-Подільської районної адміністрації. Член НСЖУ (2000), НСПУ (2011). Займався фермерством, туристичним бізнесом, облаштувавши для своїх гостей садибу в легендарній Буші біля Гайдамацького яру, підтримував безліч письменницьких проєктів – від фестивалю «Русалка Дністровая» до електронної бібліотеки

    9 березня

  • День народження Тараса Григоровича Шевченка (09.03.1814, с. Моринці, тепер Звенигород. р-ну Черкас. обл. – 10.03.1861, м. Санкт-Петербург, перепохов. у Каневі на Чернечій горі (Черкас. обл.), українського поета, художника, мислителя. 1846 р. у складі Археографічної комісії подорожував Поділлям. Український шевченкознавець, письменник, перекладач Петро Жур, який жив і працював у Петербурзі, простежив шлях поета по населених пунктах Вінниччини у своїй монографії «Дума про вогонь: з хроніки життя і творчості Т. Шевченка» (Київ, 1985). За кілька днів Шевченко перетнув Вінниччину з північного сходу на південний захід через поштові станції – Морозівку, Плисків, Брацлав, Шпиків, Джурин, Серби, Могилів-Подільський, Яришів, Муровані Курилівці. Далі маршрут його проліг до Кам’янця-Подільського. Вінниччина, її природа, люди, історія та культура залишили глибокий слід у творчості Т. Г. Шевченка. Ще в дореволюційні часи на Вінниччині склалася добра традиція відзначати Шевченківські дні як народне свято. 1991 р. на теренах області відбулося Міжнародне літературно-мистецьке свято «В сім’ї вольній, новій». Ім’ям поета названо тепер чимало сіл області, школи, бібліотеки, кінотеатри, вулиці в різних населених пунктах Вінниччини. Майже 20 років тому започатковано проведення традиційного обласного конкурсу читців «Кобзар і Україна», присвяченого пам’яті Т. Шевченка. У закладах освіти, бібліотеках області щорічно відбуваються різноманітні заходи на пошану пам’яті Великого Кобзаря.

    11 березня

  • 75 років від дня народження Галини Леонідівни Василенко (16.03.1949, м. Вінниця), кандидата філологічних наук (1978), доцента (1983), професора (1991). Автор понад 100 наукових праць, у т. ч. навчальних посібників, програм, методичних рекомендацій.

    14 березня

  • 75 років тому народилася Євгенія Василівна Фолюшняк (14.03.1950, с. Сугаки Могилів-Поділ. р-ну), культуролог, державний діяч, завідувач заочного відділу Тульчинського фахового коледжу культури, заслужений працівник культури України (2009). Очолювала Тульчинську райдержадміністрацію, працювала заступником голови Вінницької облдержадміністрації. Викладач-методист, спеціаліст вищої категорії. Відзначена багатьма почесними грамотами, подяками Міністерства культури України, Вінницької облдержадміністрації та Вінницької облради, громадських організацій та ін.

    16 березня

  • 75 років від дня народження Павліни Іванівни Цимбалюк (16.03.1950, с. Малинівка Вінниц. р-ну), бібліотекознавця, ученого секретаря ВОУНБ ім. В. Отамановського, заслуженого працівника культури України (2004), координатора інтелектуально-просвітницького проєкту «На перетині культур» (2018). Була одним з ініціаторів проєкту «Повернуті із забуття» (про репресованих письменників та забуті імена української літератури), популяризації творчості письменників-земляків, проведення соціокультурних заходів різноманітної тематики. За її активної участі понад три десятиліття у ВОУНБ ім. В. Отамановського та районах області проходять традиційні Стусівські читання, присвячені життю і творчості видатного поета-земляка, правозахисника, Героя України В. С. Стуса. Автор численних статей бібліотекознавчого, краєзнавчого характеру у всеукраїнських професійних періодичних виданнях, Українській бібліотечній енциклопедії, книгознавчому альманасі «Подільський книжник», збірниках матеріалів всеукраїнських і міжнародних науково-практичних конференцій, член авторських колективів та упорядник збірників матеріалів цих форумів, низки краєзнавчих бібліотечних посібників. Укладач довідника «Бібліотека – вибір на все життя. Бібліотекарі та бібліотекарки – заслужені працівники культури України (Вінницька область)» (2023). Ініціатор започаткування та упорядник видань із серії «Діячі культури і мистецтв краю». Відзначена багатьма почесними грамотами та подяками різного рівня, в тому числі Почесною грамотою Верховної Ради України (2007).

    17 березня

  • 55 років з часу (17.03.1970) відкриття Медичного реабілітаційного центру «Південний Буг» МВС України у м. Хмільник

    19 березня

  • 70 років від дня народження Василя Васильовича Кіщука (19.03.1953, м. Коростень Житомир. обл.), лікаря-оториноларинголога, доктора медичних наук (2002), професора (2004), заслуженого лікаря України (1998), академіка Академії наук вищої школи України (2014).
  • 70 років тому народився Леонід Іванович Ковтун (19.03.1953, м. Вінниця), живописець, графік. У 2000–2006 рр. працював художником- оформлювачем Національної кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка (Київ), де створив декорації до кінофільму «Молитва за гетьмана Мазепу». Викладав у Вінницькій філії Київського університету культури і мистецтв (2007–2011). Основна галузь у творчості художника – іконопис, біблійні сюжети в техніці левкасу з використанням темперних фарб.

    19 березня

  • 100 років від дня народження Федора Тимофійовича Глущука (19.03.1925, с. Старостинці Вінниц. р-ну – 12.03.2009, м. Київ), українського графіка, заслуженого художника УРСР (1979), члена НСХУ (1954). Автор ілюстрацій до Шевченкового «Кобзаря», оповідань Марка Вовчка, роману Панаса Мирного «Повія», оповідань А. Головка «Пилипко», «Червона хустина». Ф. Т. Глущук – автор робіт станкової графіки: «Тиша», «Іній», «Кладка», «Стара фортеця», «Туман над ставом», «Весна» та багатьох інших.

    21 березня

  • 200 років від дня народження Олександра Федоровича Можайського (21.03.1825, Фінляндія – 01.04.1890, м. Санкт-Петербург, РФ), винахідника, одного із засновників вітчизняної авіації. Впродовж 1869–1876 рр. жив і працював у с. Вороновиця, нині смт Вінницького району. Саме тут він проводив випробування великих повітряних зміїв та дерев’яного планера, розробив проєкт літака-моноплана. У 60-х рр. ХІХ ст. Можайський досліджував можливість створення літальної машини. На початку 80-х закінчив конструювання першого у світі літака. 1971 р. у Вороновиці відкрито Музей авіації ім. О. Ф. Можайського. З 1998 р. – це Музей історії авіації та космонавтики України. 1980 р. видатному винахіднику у Вороновиці споруджено пам’ятник, а 2010 р. до 185-ї річниці від дня народження встановлено пам’ятний знак.
  • 155 років від дня народження Олександра Гнатовича Лотоцького (21.03.1870, с. Бронниця, тепер Могилів-Поділ. р-ну – 22.10.1939, Варшава, 1971 р. перепохов. на кладовищі Баунд-Брук, США), історика церкви і церковного права, економіста, письменника, громадського та державного діяча. Навчався в повітових школах Шаргорода, Тульчина. Був міністром сповідань під час гетьманування П. Скоропадського, послом уряду Директорії в Туреччині. Видав книгу нарисів «Враження подорожі на Поділля». Автор майже 2 тисяч літературних, публіцистичних, наукових, мемуарних творів

    23 березня

  • 150 років від дня народження Сергія Митрофановича Іваницького (псевд. і крипт.: С. Г., С. И., С. І., С. Г-ко, С. Гр., С. Грищенко; 24.03.1874, с. Широка Гребля Літин. повіту Поділ. губернії, нині Вінниц. р-ну – після 1945, м. Ленінград, нині м. Санкт-Петербург, РФ), педагога, публіциста, громадського діяча, кандидата історичних наук (1937), дослідника історії Правобережної України XVIII ст. 1898 р. закінчив Київську духовну академію. Співпрацював із Подільським історико-археологічним товариством. 1906 р. брав участь у заснуванні Подільської «Просвіти». Водночас виконував обов’язки інспектора народних шкіл Вінницького повіту, займався організацією українських початкових навчальних закладів. Повернувшись на Поділля у 1910 р., працював у Могилів-Подільській комерційній школі. Сприяв розвитку української літературної мови.
  • 60 років від дня народження Алли Миколаївни Коломієць (24.03.1964, с. Печера Тульчин. р-ну), проректора з наукової роботи Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, кандидата фізико-математичних наук, доктора педагогічних наук, професор, професор кафедри педагогіки і професійної освіти. Автор низки наукових праць.

    25 березня

  • 60 років тому народився Юрій Костянтинович Савчук (25.03.1965 р., с. Вербовець Могилів-Поділ. р-ну), історик, фахівець у галузі спеціальних історичних дисциплін, зокрема геральдики та вексилології, кандидат історичних наук (1996), генеральний директор Національного музею історії України у Другій світовій війні.

    26 березня

  • 120 років тому народився Всеволод Іванович Толубинський (27.03.1904, с. Тартак Жмерин. р-ну – 17.04.1988), теплофізик, доктор технічних наук, професор, академік АН УРСР (1964), заслужений діяч науки УРСР (1974). 1927 р. закінчив Київський політехнічний інститут, з яким надалі пов’язав (з перервами) майже все своє трудове життя: від викладача термодинаміки до керівних посад. Його перу належать понад 200 наукових праць, з-поміж яких – 8 монографій та підручників, 70 праць видано за кордоном. Нагороджений орденами та медалями.

    28 березня

  • 125 років від дня народження Іларіона Пилиповича Кононенка (28.03.1900, с. Стехівка, нині с. Грабинівка Полтав. р-ну Полтав. обл. – 22.02.1972, м. Харків), лікаря-невролога. Впродовж 1938–1941 рр. – директор Вінницького державного медичного інституту, де викладав неврологію. Приділяв велику увагу організації та вдосконаленню навчального процесу в інституті, зміцненню та розвитку його матеріально-технічної бази.
  • 60 років з часу заснування (28.03.1965) Вінницького планетарію. Один з чотирьох, які діють в Україні. Після першого капітального ремонту (2013–2014) фактично повністю технічно оновлений і розширений планетарій почав працювати в листопаді 2014 р. Його основний зоряний зал розрахований на 86 місць. На сьогодні в планетарії регулярно відбуваються сеанси для людей різного віку.

    29 березня

  • 220 років від дня народження Болеслава Станіславовича Потоцького (29.03.1805, м. Тульчин – 22.10.1893, м. Санкт-Петербург, РФ), немирівського поміщика, мецената, просвітника. Переїхав у Немирів, який одержав у спадщину від матері (Софії Потоцької). Запросив у Немирів професора механіки й архітектури Ф. Меховича, за проєктами якого побудував палац, православну церкву, лютеранську кірху, чоловічу гімназію, англійські котеджі й швейцарські шале та ін. За відкриття Немирівської гімназії (1838) одержав чин камергера, а потім церемоніймейстера (1854), гофмейстера (1866), обершенка (1874). 1888 р. на честь 50-річчя відкриття гімназії випущена пам’ятна медаль з профілем Б. Потоцького і його родовим гербом. У 1860 р. віддав немирівські землі в посаг своїй дочці Марії Потоцькій (Строгановій).

    31 березня

  • 80 років від дня народження Лідії Олексіївни Бєлозьорової (31.03.1945, м. Херсон – 15.02.2022, м. Вінниця), народної артистки України (1993). З 1972 р. – акторка Вінницького обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. М. К. Садовського. Зіграла понад 100 ролей. Нагороджена орденом Княгині Ольги III ступеня, відзначена премією ім. М. Зарудного (2002).

    КВІТЕНЬ

    1 квітня

  • 75 років від дня народження Василя Івановича Слободянюка (02.04.1950, с. Пагурці Хмільниц. р-ну), художника декоративно-прикладного мистецтва, скульптора, майстра народного малярства, різьби по дереву, заслуженого майстра народної творчості України (2007), члена НСХУ (1992).

    3 квітня

  • 80 років від дня народження Віталія Івановича Газінського (03.04.1945, с. Сербинівка Хмельниц. р-ну Хмельниц. обл. – 20.03.2019, м. Вінниця), хорового диригента, композитора, професора, завідувача кафедри методики музичного виховання, співу та хорового диригування Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, заслуженого діяча мистецтв Кабардино-Балкарської АРСР, заслуженого працівника культури України, народного артиста України, почесного громадянина Вінниці. Особливе місце у творчій біографії В. І. Газінського займав міський академічний камерний хор «Вінниця», створений ним у 1984 р. У Вінниці встановили меморіальну дошку на будівлі, де проходять репетиції цього хору. Кафедрі вокально-хорової підготовки, теорії та методики музичної освіти Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського надано його ім’я.

    5 квітня

  • 180 років від дня народження Йосипа Едуардовича Міфле (05.04.1845, Вінниця – 15.02.1907, Одеса), лікаря-хірурга, доктора медицини (1880). ійсний член Одеського бальнеологічного товариства.
  • 70 років тому народився Сергій Пилипович Татусяк (05.04.1955, с. Жабокричка Гайсин. р-ну), політик, державний діяч, кандидат наук з державного управління, колишній голова Вінницької обласної Ради (2010–2014), народний депутат України 4-го скликання. Один із засновників Міжнародної громадської організації «Україна-Польща-Німеччина» (2007). У 2012 р. очолив проєкт Єврорегіон «Дністер», що сприяє розвитку територіальних громад Вінницької області та 6 районів Республіки Молдова.

    9 квітня

  • 75 років від дня народження Валентини Степанівни Живко (09.04.1950, м. Краснодон, із 2016 р. м. Сорокине Луган. обл. – 10.12.2018, с. Бубнівка Волочис. р-ну Хмельниц. обл.), майстрині гончарного мистецтва, члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Багато років прожила в с. Бубнівка Гайсинського району.

    10 квітня

  • 130 років від дня народження Самійла Борисовича Щупака (10.04.1895 (за іншими даними – 16.03.1894), м. Липовець, нині смт Вінниц. обл. – 10.03.1937 (за іншими даними – 10.04.1942), українського літературного критика. Член літературної організації ВУСПП. Жертва сталінського терору. За клопотанням дітей реабілітований посмертно у 50-х рр.
  • 120 років від дня народження Михайла Івановича Гончарука (10.04.1905, смт Тиврів – 07.12.1969, там само), українського художника. Автор жанрових картин, портретів, пейзажів. Роботи зберігаються в Тернопільському художньому музеї, Національному музеї історії України, Національному музеї Тараса Шевченка, Сумському, Тиврівському краєзнавчих музеях.
  • 70 років від дня народження Володимира Васильовича Лозовського (10.04.1955, с. Зеленянка Тульчин. р-ну), колишнього директора Вінницького академічного музично-драматичного театру ім. М. Садовського, заслуженого працівника культури України.

    12 квітня

  • 230 років тому (12.04.1795) утворено Брацлавську православну єпархію. Пізніше єпископська кафедра була перенесена в Кам’янець-Подільський і її єпископи стали іменуватися Подільськими і Брацлавськими.

    16 квітня

  • 150 років від дня народження Андріана Володимировича Володимирського (16.04.1875, м. Липовець, нині смт Вінниц. обл. – 18.01.1936, м. Ростов-на-Дону, РФ), психіатра, психолога, українського вченого-дефектолога.

    17 квітня

  • 45 років від дня народження Дмитра Олександровича Майбороди (17.04.1980, м. Небіт-Даг, Красновод. обл., Туркменістан – 14.07.2014, с. Давидо-Микільське Довжан. р-ну Луган. обл., похов. у м. Вінниця), українського військовика, підполковника (посмертно), військового льотчика 1-го класу, учасника російсько-української війни, командира екіпажу літака АН-26 456-ї окремої бригади військово-транспортної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України, Героя України.

    20 квітня

  • 75 років тому народився Володимир Іванович Марківський (20.04.1950, с. Зозів Вінниц. р-ну), заслужений працівник зв’язку, заслужений будівельник України, меценат. У 2005 р. присвоєно почесне звання «Лідер України».

    22 квітня

  • 100 років від дня народження Володимира Костянтиновича Гавриша (22.04.1925, м. Погребище – 14.06.2004, м. Київ), українського вченого-геолога, члена-кореспондента НАН України (1982), доктора геолого-мінералогічних наук (1970), професора (1981), лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки (1991).

    23 квітня

  • 120 років від дня народження Юрія Павловича Бажанова (23.04.1905, м. Козятин Київ. губ., нині Вінниц. обл. – 08.01.1975, м. Харків), військового діяча, маршала артилерії (1965), кандидата військових наук (1963), професора (1968). Учасник Другої світової війни.
  • 75 років від дня народження Олексія Дмитровича Азарова (23.04.1950, м. Сичівка Смолен. обл., РФ), ученого в галузі обчислювальної техніки, доктора технічних наук (1995), професора (1998), декана факультету інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії Вінницького національного технічного університету (1995–2019), відмінника освіти України, заслуженого працівника освіти України (2007), академіка Міжнародної кадрової академії (2012). Автор понад 280 наукових й науково-методичних праць.

    24 квітня

  • 80 років від дня народження Людмили Олександрівни Соловйової (24.04.1945, м. Вінниця), доктора біологічних наук (1998), професора (2005). Професор кафедри нормальної фізіології Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова. Автор численних наукових праць.

    29 квітня

  • 100 років від дня народження Валерії Яківни Сироватко (29.04.1925, м. Вінниця – 24.08.1994, там само), української актриси, народної артистки України (1974). Закінчила Київський інститут театрального мистецтва (1948). Протягом 1952–1990 рр. працювала у Вінницькому обласному музично-драматичному театрі ім. М. Садовського. Ролі у виставах «Лимерівна» (П. Мирного), «Мертвий бог» (М. Зарудного) та багато інших.

    30 квітня

  • 55 років тому народився Сергій Іванович Наєв (30.04.1970, м. Могилів-Подільський), український військовик, генерал-лейтенант, заступник начальника Генштабу ЗСУ і командувач Об’єднаного оперативного штабу ЗСУ (16 березня 2018 – 6 травня 2019, 27 березня 2020 – 11 лютого 2024), Герой України (2022).

    ТРАВЕНЬ

    1 травня

  • 85 років від дня народження Анатолія Мусійовича Подолинного (01.05.1940, с. Шипинки Жмерин. р-ну – 09.06.2023, м. Вінниця), літературознавця, кандидата філологічних наук (1981), письменника, фольклориста, краєзнавця, заслуженого працівника культури України (2001), відмінника освіти України (2004). Один із засновників і провідних діячів обласної організації Товариства української мови ім. Т. Шевченка, «Просвіти». Член НСПУ (1999), НСЖУ, НСКУ. Автор багатьох наукових, науково-популярних, методичних публікацій, історико-краєзнавчих путівників, нарисів, перекладів та збірок віршів, передмов та післямов до книг інших авторів. Упорядник низки довідкових, хрестоматійних, антологічних видань. Лауреат низки літературних премій. Отримав відзнаку «За заслуги перед Вінниччиною» (2015).
  • 40 років тому (01.05.1985) відбувся перший відкритий органний концерт у Вінниці. Вінницький орган було виготовлено німецькою фірмою «W. Sauer Orgelbau» Frankfurt (Oder) в 1984 р. для Вінницького органного залу, розташованого тоді в приміщенні домініканського монастиря. У 1991 р. орган розібрали і він вісім років лежав на складах. Коли залишки інструмента було передано монастирю Братів Менших Капуцинів, орган відновив польський майстер Єжи Кукля з Любліна. Зараз орган встановлено в храмі Матері Божої Ангельської. Вже традиційно щонеділі з 18 вересня до 30 жовтня після вечірньої меси тут проходить осінній фестиваль «Музика в монастирських мурах», звучить органна класика у виконанні відомих музикантів із Західної Європи, України. Художнім керівником фестивалю є заслужений діяч мистецтв України Георгій Курков.

    2 травня

  • 100 років від дня народження Івана Івановича Безкоровайного (02.05.1925, с. Красне Вінниц. р-ну – 22.08.2012), краєзнавця, пошуковця-дослідника, почесного пошуковця України. Учасник Другої світової війни. Один із найвідоміших в Україні дослідників її історії. Активно займався пошуками безвісти зниклих солдатів під час оборонних та визвольних боїв 1941–1944 рр. на території Тиврівського району. За майже 40 років пошуків (з 1979 р.) він встановив понад 3 тис. імен та відшукав братські могили із 6370 загиблими військовополоненими в Гніванському концтаборі. До 1995 р. вони вважалися такими, що зникли безвісти. Ініціював встановлення обеліска загиблим пілотам на полі бою біля с. Красне та створення у м. Гнівань «Алеї пам’яті» загиблим воїнам. Автор книг «В оточенні подій» (2008), «Без вести не пропали» (1994, 2005).

    4 травня

  • 70 років від дня народження Юрія Йосиповича Гумінського (04.05.1955, м. Вінниця), фахівця в галузі медичної морфології, доцента (1995), доктора медичних наук (2002), професора (2004).

    5 травня

  • 90 років від дня народження Івана Максимовича Півошенка (05.05.1935, с. Косанове Гайсин. р-ну – 10.03.2003, м. Вінниця), фізика-географа, еколога, краєзнавця, кандидата географічних наук, професора. Працював завідувачем кафедри фізичної географії ВДПУ ім. Михайла Коцюбинського. Очолював обласну екологічну асоціацію «Зелений світ». Досліджував клімат та екологію Поділля, зокрема м. Вінниця та Вінницької області, історію метеорології краю. Опублікував понад 50 праць.

    8 травня

  • 80 років Перемоги у Другій світовій війні над нацистською Німеччиною (1939–1945). 1225 днів і ночей тривала війна на українській землі. Пекельними її дорогами пройшли сотні тисяч наших земляків. Вінниччина зазнала в цій війні надзвичайно великих втрат. Всього під час окупації загарбники знищили 169260 мирних жителів, а разом із замученими у вінницьких концтаборах військовополоненими мартиролог жертв становить понад 205 тис. осіб. Насильно вивезли на німецьку каторгу 78650 мешканців області. Не повернулися з фронтів майже 176 тисяч наших земляків. У роки воєнного лихоліття гітлерівці спалювали цілі села, 16 із яких зазнали трагічної долі білоруської Хатині. За роки війни промисловість, транспорт, сільське господарство були майже повністю знищені. Із 579 підприємств Вінниччини були зруйновані 376. Було також знищено 433 школи, 22 технікуми, 29 лікарень, музеї, муздрамтеатр, бібліотеки, у т. ч. обласна книгозбірня ім. В. Отамановського. Прямі збитки, заподіяні народному господарству Вінниччини, становили 19,6 млрд крб. (в обрахуванні на 1945 р.). 29 травня 2023 р. Верховна Рада України Законом «Про День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» встановила 8 травня як єдину дату, коли Україна відзначає перемогу над нацизмом та вшановує пам?ять загиблих у Другій світовій війні.

    9 травня

  • 80 років від дня народження Анатолія Никифоровича Нагребецького (09.05.1945, с. Плебанівка Жмерин. р-ну), педагога, краєзнавця, почесного краєзнавця України, письменника, журналіста, члена Національної спілки журналістів України, члена правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України. Автор низки історико-етнографічних досліджень, присвячених історії населених пунктів, закладів освіти, Голокосту на території Шаргородського району. За досягнуті успіхи в історично-краєзнавчих дослідженнях нагороджений обласною журналістською премією імені Олександра Гетьмана.

    14 травня

  • 70 років (14.05.1955) з часу відкриття у с. Ометинці Гайсин. р-ну пам’ятника уродженцю села, матросу, герою російсько-турецької війни (1854–1855) Петру Марковичу Кошці.

    15 травня

  • 140 років від дня народження Збігнєва Пронашка (15.05.1885, с. Деребчин Ямпіл. повіту, нині Жмерин. р-ну – 08.02.1958, м. Краків), польського скульптора, живописця, графіка, театрального художника, педагога. Навчався у Вінницькому реальному училищі. Один з найвідоміших представників польського авангардизму.
  • 110 років від дня народження Іллі Ілліча Стратійчука (15.05.1915, с. Ольгопіль Гайсин. р-ну – 15.01.1995, м. Ромни Сум. обл.), Героя Радянського Союзу (1943). Учасника Другої світової війни з лютого 1942 р. Мав низку бойових нагород.
  • 90 років від дня народження Василя Григоровича Берка (15.05.1935, с. Велика Кісниця Могилів-Поділ. р-ну), лікаря, ортопеда-травматолога, кандидата медичних наук, заслуженого лікаря України (2000), відмінника охорони здоров’я, поета, члена НСЖУ (1992), доцента, завідувача кафедри фізичної реабілітації Вінницького соціально-економічного інституту університету «Україна» (2002–2012). Один із засновників ГО «Конгрес української інтелігенції Вінниччини». Має наукові праці в галузі фізичної реабілітації. Автор 210 наукових праць, 6 патентів, понад 50 раціоналізаторських пропозицій. Автор численних поетичних збірок та поем.
  • 90 років тому народився Олексій Григорович Брик (15.05.1935, с. Кузьминці Гайсин. р-ну – 11.06.2024, м. Чернігів), український письменник. Друкувався в газеті «Вінницька правда». Автор низки повістей і романів. Лауреат літературної премії «Смарагдова ліра».

    20 травня

  • 120 років від дня народження Михайла Якимовича Мороза (20.05.1905, с. Бубнівка Гайсин. р-ну – 13.07.1937, м. Київ), українського поета, прозаїка, члена СПУ. Автор поетичних збірок, нарисів, повістей, п’єс для дітей. Був репресований. Реабілітований посмертно 1957 р.

    21 травня

  • 120 років від дня народження Костя Федоровича Присяжнюка (21.05.1905, с. Уладівка Хмільниц. р-ну – 04.06.1996, м. Київ), педагога, журналіста, кандидата педагогічних наук (1967). Член Спілки журналістів України.

    22 травня

  • 75 років від дня народження Світлани Травневої (Світлани Миколаївни Єлисеєвої) (22.05.1950, с. Неменка Вінниц. р-ну), вчителя-методиста, поетеси-піснярки, журналістки, члена НСЖУ (1996), НСПУ (2024). Одна із співзасновників літературно-мистецького альманаху «Стожари», що виходить при Вінницькій обласній організації НСЖУ, а з 2003 р. – відповідальний редактор цього видання. Член правління Вінницького обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, творчої спілки «Асоціація естрадних митців». На вірші С. Травневої композитори-подоляни написали понад 100 пісень. Нагороджена почесним знаком НСЖУ (2005), кавалер ордена «Зірка української журналістики». Лауреат низки літературно-мистецьких премій, зокрема Літературно-мистецької премії імені Володимира Забаштанського (2024).

    24 травня

  • День народження Михайла Панасовича Стельмаха (24.05.1912, с. Дяківці, нині Вінниц. р-ну – 27.09.1983, м. Київ), українського поета, прозаїка, драматурга, громадського діяча, академіка АН УРСР, Героя Соціалістичної Праці, лауреата Державної премії України ім. Тараса Шевченка (1981), члена СПУ (1940). На батьківщині письменника 1989 р. відкрито бібліотеку-музей його імені. Щорічно проводяться літературно-мистецькі свята й дні пам’яті Михайла та Ярослава (сина) Стельмахів. Засновано Літературну премію імені Михайла Стельмаха (2006).

    25 травня

  • 110 років від дня народження Петра Васильовича Жарова (25.05.1915, м. Вінниця – 13.02.1970, м. Київ), живописця, педагога, члена СХУРСР (1944). У 1941 р. закінчив Київський художній інститут. Довгий час викладав у Київській художній школі ім. Т. Шевченка (1944–1970). Працював у галузі станкового живопису.

    28 травня

  • 75 років від дня народження Валерія Васильовича Войтовича (28.05.1950, с. Віньківці Хмельниц. р-ну Хмельниц. обл.), педагога, викладача суспільних дисциплін ДВНЗ «Могилів-Подільський монтажно-економічний коледж», члена правління Вінницької обласної організації НСКУ, почесного краєзнавця України. Організатор та учасник Могилів-Подільських регіональних краєзнавчих конференцій.

    30 травня

  • 17 (30?) 115 років від дня народження Федора Григоровича Верещагіна (17(30?).05.1910, м. Миколаїв – 21.05.1996, м. Вінниця), режисера, заслуженого діяча мистецтв УРСР (1957), народного артиста СРСР (1977), фундатора, головного режисера Вінницького обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. М. Садовського (1948–1986 рр.), почесного громадянина м. Вінниця. Створив понад 120 вистав за п’єсами сучасної та класичної вітчизняної, зарубіжної драматургії. Відкрив у драматургії імена М. Зарудного, І. Стаднюка, В. Колодного. На фасаді театру встановлено меморіальну дошку на вшанування пам’яті митця. Поруч пролягає вулиця його імені.
  • 100 років від дня народження Єлизавети Петрівни Бернасовської (30.05.1925, м. Гайсин – 29.11.2002, м. Київ), лікаря-мікробіолога, доктора медичних наук (1976), професора (1981). Закінчила Вінницький медичний інститут (1944). Від 1949 р. працювала в Інституті епідеміології та інфекційних хвороб АМНУ. Наукові дослідження присвячені екології умовно-патогенних мікроорганізмів, профілактиці внутрішньо-лікарняних інфекцій, біології лептоспірозу, епідеміології цього захворювання, розробленню препаратів для його діагностики та лікування.
  • 100 років від дня народження Павла Костянтиновича Пісклярова (31.05.1925, селище Троїцько-Харцизьк Донец. р-ну Донец. обл. – 2011, м. Вінниця), активного учасника післявоєнної відбудови народного господарства України, заслуженого енергетика України, колишнього генерального директора ВО «Вінницяенерго», почесного громадянина міста Вінниці (1995). Відзначений багатьма урядовими нагородами. Неодноразово обирався депутатом Вінницької обласної Ради. Був дійсним членом Української академії наук національного прогресу, членом-кореспондентом Української технологічної академії, президентом асоціації зовнішньоекономічного співробітництва «Вінницяінтеренерго».
  • 80 років тому народився Володимир Григорович Турець (31.05.1945, с. Курилівці Жмерин. р-ну – 09.06.2012, похов. у с. Козин Обухів. р-ну Київ. обл.), український співак (бас), народний артист України (1988), лауреат літературно-мистецької премії ім. Д. Луценка «Осіннє золото». У репертуар співака входили класична музика, українські народні пісні, романси, твори О. Білаша, П. Майбороди, І. Шамо та інших, які стали улюбленими для багатьох слухачів не лише в Україні, а й за її межами. Про творчий шлях артиста знято телефільм «Таємниця любові» та музичний телефільм «Барви України». Записано декілька компакт-дисків: «Пісня для тебе...», «Рідна земле моя».
  • 60 років від дня народження Володимира Євсевійовича Кістіона (31.05.1965, с. Довжок Могилів-Поділ. р-ну), інженера-будівельника, заслуженого працівника сфери послуг України, заступника міського голови Вінниці 2008–2011 рр., першого заступника Вінницького міського голови (липень 2011 р. – жовтень 2014 р.), першого заступника голови Вінницької обласної Ради з 20 листопада 2020 р. Нагороджений багатьма почесними відзнаками.

    Цього місяця виповнюється:
  • 40 років тому (травень 1985) відкрито Барське педагогічне училище, нині Комунальний заклад вищої освіти «Барський гуманітарно-педагогічний коледж ім. М. Грушевського».

    ЧЕРВЕНЬ

    2 червня

  • 155 років від дня народження Йоахима Волошиновського (02.06.1870, с. Серби, нині Гонтівка Могилів-Поділ. р-ну – 11.01.1945, м. Краків, перепохов. у Варшаві, Польща), громадського, політичного діяча, журналіста, одного із засновників кооперативного руху в Україні, Подільського товариства «Просвіта».
  • 65 років від дня народження Лариси Іванівни Семенко (02.06.1960, с. Жабокричка Гайсин. р-ну), історика, музеєзнавця, краєзнавця, завідувача науково-дослідницького відділу новітньої історії Вінницького обласного краєзнавчого музею. Активно досліджує тематику Української революції, Голодомору та репресій, історію української культури 1920–1930-х рр., діяльність Подільських філій Музичного товариства ім. М. Д. Леонтовича, створення капели «Думка» (20–30-ті рр. ХХ ст.), життєвий і творчий шлях Гната Васильовича Яструбецького, адміністратора капели «Думка», товариша композитора М. Д. Леонтовича, подій Революції Гідності й АТО тощо. Автор понад 60 наукових статей та книг.

    7 червня

  • 80 років від дня народження Іллі Васильовича Безбаха (07.06.1945, с. Мазурівка Тульчин. р-ну – 05.06.2017, м. Вінниця), художника, ініціатора відкриття та директора Вінницького обласного художнього музею (1987–2017), заслуженого діяча мистецтв України (2000). 2 жовтня 2024 р. на фасаді Вінницького обласного художнього музею Іллі Безбаху відкрито меморіальну дошку.

    9 червня

  • 35 років тому народився Євген Вікторович Шаматалюк (09.06.1990, с. Тарасівка Тульчин. р-ну), підполковник Збройних Сил України, Герой України (2022), командир батальйону 95 ОДШб. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (27.11.2014).

    10 червня

  • День народження Гната Трохимовича Танцюри (10.06.1901, с. Зятківці, нині Гайсин. р-ну – 12.11.1962, м. Гайсин), фольклориста, етнографа, педагога, краєзнавця Поділля. Закінчив Зятковецьку семилітню трудову школу, педагогічні курси в м. Гайсин, заочно Вінницький інститут соціального виховання (1933). Викладав українську мову та літературу в школах сіл Клебань Тульчинського району, Зятківці Гайсинського району та м. Гайсин. Понад 40 років свого життя присвятив науковій діяльності. Він записав, упорядкував за темами близько п’яти тисяч пісень, 929 казок, легенд та анекдотів, 1536 прислів’їв та приказок, 615 загадок, 144 танці, сотні замовлянь, голосінь, повір’їв, рецептів народної медицини, народних прикмет, понад 200 записів дитячого фольклору. Створив монографію «Весілля в селі Зятківцях» (800 пісень, 144 танці) і двотомну працю «Історія села Зятківці». Увесь його творчий доробок зберігається в окремому фонді Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського Національної академії наук України й чекає подальшого дослідження. Найбільш плідною була 12-річна праця вченого з народною співачкою Я. М. Сивак (Явдоха Зуїха). У Гайсинському районі щорічно проводиться обласне свято фольклору ім. Г. Танцюри, з 2001 р. кожні 5 років у червні – Всеукраїнський фестиваль-конкурс автентичних колективів на приз Г. Танцюри. 10 березня 1990 р. у м. Гайсин було урочисто відкрито його музей-садибу.

    13 червня

  • 70 років від дня народження Галини Сергіївни Тарасенко (13.06.1955, м. Вінниця), педагога, доктора педагогічних наук, професора, професора кафедри екології природничих та математичних наук Вінницької академії безперервної освіти, академіка НАНВО України, магістра екології, відмінника освіти України, заслуженого працівника освіти України.

    14 червня

  • 125 років тому народилася Клавдія Гнатівна Бельтюкова (14.06.1900, м. Теплик, нині смт – 21.06.1971, м. Київ), біолог, доктор біологічних наук (1959), професор (1961), лауреат премії ім. Д. Заболотного Академії наук УРСР (1976).

    15 червня

  • 100 років від дня народження Павла Івановича Хавлюка (15.06.1925, с. Лугова Вінниц. р-ну – 11.08.2001, м. Вінниця), археолога, кандидата історичних наук, доцента, краєзнавця. Автор понад 100 наукових праць.
  • 65 років від дня народження Ольги Миколаївни Куцевол (15.06.1960, м. Кривий Ріг), педагога, доктора педагогічних наук (2007), відмінника освіти України (2008), професора (2010). Лауреат конкурсу «Жінка Вінниччини» в номінації «Освіта» (2017). Лауреат Всеукраїнської літературної премії імені Михайла Коцюбинського (2016).

    16 червня

  • 65 років від дня народження Віталія Володимировича Давиденка (16.06.1960, смт Поліське Поліс. р-ну Київ. обл.), педагога, економіста, доктора політичних наук, кандидата філософських наук, академіка Української академії політичних наук, заслуженого працівника соціальної сфери України (2006). Автор понад 100 опублікованих наукових праць.

    18 червня

  • 120 років тому народився Левко Іванович Медвідь (18.06.1905, с. Чорна Гребля, нині с. М’якохід Гайсин. р-ну – 22.02.1982, м. Київ), український учений у галузі гігієни і токсикології, доктор медичних наук (1961), академік АМН СРСР (1969), професор (1962), заслужений діяч науки УРСР (1965), державний діяч, дипломат.

    22 червня

  • 200 років від дня народження Влодзімежа Дзедушицького (22.06.1825, м. Яришів, нині село Могилів-Поділ. р-ну – 18.09.1899, Поториця, Галичина), польського зоолога, етнографа, археолога. Після смерті батька успадкував значні маєтності, зокрема Заріччя й Поторицю в Галичині, а також Яришів і Слободу-Яришівську на Поділлі. Був одним із перших, хто ліквідував у своїх володіннях панщину. Був почесним і дійсним членом багатьох польських та іноземних наукових товариств.
  • 80 років від дня народження Володимира Григоровича Заркова (22.06.1945, м. Гайсин – 21.06.1999, м. Київ), співака, педагога, народного артиста УРСР (1978).

    28 червня

  • Степанищев Олександр Олександрович (24.06.1980, с. Колюхів Вінниц. р-ну – 5.05.2024, в районі н. п. Григорівка Бахмут. р-ну Донец. обл), старший стрілець-оператор стрілецького батальйону, старший солдат, учасник російсько-української війни, Герой України. За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі отримав звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 лютого 2025, посмертно).

    ЛИПЕНЬ

    1 липня

  • 120 років від дня народження Олександра Дорофійовича Ганжі (01.07.1905, с. Жорнище Вінниц. р-ну – 26.09.1982, там само), українського майстра художньої кераміки. Він створив цілу серію посуду з глини, на стінках якого зображено людей, тварин, рослин. Усі вироби відзначалися великим художнім смаком. У 1982 р. у видавництві «Мистецтво» вийшов альбом «Олександр Ганжа». Роботи майстра зберігаються в Національному музеї українського гончарства в Опішному.
  • 110 років від дня народження Івана Вікторовича Мазуркевича (01.07.1915, с. Корделівка Хмільниц. р-ну – 26.08.1993, с. Городківка Тульчин. р-ну), керівника народного духового оркестру с. Городківка, заслуженого працівника культури УРСР (1966). 2009 р. у с. Городківка відкрито музейну кімнату митця.
  • 70 років від дня народження Анатолія Броніславовича Качинського (01.07.1955, с. Чернівці, нині смт Могилів-Поділ. р-ну), фахівця з питань стратегічної безпеки, кандидата фізико-математичних наук (1987), доктора технічних наук (1996), професора (2006), лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки (2012).

    3 липня

  • 140 років від дня народження Прохора Даниловича Вороніна (03.07.1885, с. Цвіжин, нині Вінниц. р-ну – 24.04.1940, м. Київ), педагога, письменника, журналіста, перекладача. Належав до письменницької спілки «Плуг».
  • 70 років від дня народження Лідії Семенівни Мельничук (03.07.1955, смт Літин – 14.10.2005, там само), педагога, доктора історичних наук, професора, засновника Народознавчого центру Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, ініціатора створення кафедри етнології та навчально-наукової лабораторії з етнології Поділля інституту історії, етнології та права.

    6 липня

  • 75 років від дня народження Станіслава Болеславовича Чернілевського (06.07.1950, с. Жван Могилів-Поділ. р-ну), українського поета, кінорежисера, режисера кінодубляжів українською мовою та редактора телебачення, сценариста, педагога, члена НСПУ (1987), заслуженого діяча мистецтв України (2019).

    7 липня

  • 80 років від дня народження Валентини Кирилівни Борисенко (07.07.1945, с. Хижинці Вінниц. р-ну), етнографа, історика, краєзнавця, доктора історичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України (2005). Досліджує історію української етнології 20 ст., народну сімейну та календарну обрядовість. Учасниця експедицій у різні регіони України, обстежила 24 села в 2-й Чорнобильській зоні. Автор статей в ЕСУ.

    9 липня

  • 110 років від дня народження Миколи Йосиповича Сиротюка (09.07.1915, с. Теклівка Тульчин. р-ну – 29.10.1984, м. Київ), українського письменника, літературознавця.

    14 липня

  • 35 років тому народився Денис Миколайович Кирилюк (позивний «GROUCH») (14.07.1990, с. Гришівці Вінниц. р-ну – 27.03.2023, поблизу с. Товкачівка на Чернігівщині), український військовослужбовець, льотчик, підполковник (посмертно) 831 БрТА Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2022), Герой України (посмертно). Закінчив Чернігівський військовий ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою (2007 р.), Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (2011 р.). У 2016 р. брав участь в АТО на Сході України. Служив заступником командира ескадрильї – штурманом авіаційної ескадрильї 831-ї бригади тактичної авіації. Виконав понад 80 бойових вильотів, з них 70 – під час повномасштабного російського вторгнення. Загинув 27 березня 2023 р. під час виконання бойового завдання на Чернігівщині. За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі отримав звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (20 січня 2025, посмертно).

    28липня

  • 145 років від дня народження Володимира Кириловича Винниченка (28.07.1880, м. Єлисаветград, нині Кропивницький – 06.03.1951, м. Мужен, Франція), прозаїка, драматурга, громадського, політичного та державного діяча. Перебував на Вінниччині у складі уряду Директорії УНР (голова Генерального секретаріату, голова Директорії).

    29 липня

  • 90 років від дня народження Леоніда Павловича Бессараби (29.07.1935, с. Нова Гребля Турбів., нині Вінниц. р-ну – 6 вересня 2018, м. Хмельницький), живописця, заслуженого художника України (2008), члена НСХУ (1983).

    Цього місяця виповнюється:
  • 125 років (1900) з часу відкриття у Вінниці міністерської жіночої гімназії. Тепер це КЗ «Вінницький ліцей № 2».

    СЕРПЕНЬ

    2 серпня

  • 140 років від дня народження Лазаря Созоновича Шпиная (02.08.1885, с. Головчинці, нині с. Кармалюкове Жмерин. р-ну – 11.07.1964, там само), колгоспного поета, фольклориста, автора пісень. Учасник Першої світової війни, член СПУ (1939).

    8 серпня

  • 190 років від дня народження Станіслава Вінценти Ґрохольського (08.08.1835, с. П’ятничани Вінниц. повіту, нині в межах м. Вінниця – 21.02.1907, м. Мюнхен, похов. у смт Стрижавка Вінниц. р-ну), громадського діяча. Брав активну участь у житті Вінниці та Вінницького повіту. 1880 р. разом з братом Тадеушем заснував у Вінниці Перше позичково-ощадне товариство, так званий Селянський банк. 1904–1907 рр. був гласним Вінницької міської думи.

    9 серпня

  • 100 років від дня народження Ореста Івановича Корсовецького (09.08.1925, с. Клембівка Могилів-Поділ. р-ну – 07.09.2000, м. Чорноморське, Крим), українського поета, публіциста, учасника Другої світової війни, члена СПУ (1990). Лауреат премії ім. І. Огієнка в галузі освіти (2000).
  • 70 років від дня народження Наталії Іванівни Морозової (09.08.1955, с. Курашівці Могилів-Поділ. р-ну), бібліотекознавця, бібліографа, директора ВОУНБ ім. В. Отамановського (2007–2018), завідувачки бібліотеки КЗ «Вінницький ліцей № 18» Вінницької міської ради, заслуженого працівника культури України (2012), президента ГО «Асоціація бібліотек Вінниччини», регіональної експертки з питань культури та соціальної згуртованості Швейцарсько-українського проєкту «Згуртованість та регіональний розвиток України», UCORD, голови Громадської ради при обласній Раді, голови Президії Громадської ради, ГО «Рада Вінниччини». Член Національної спілки краєзнавців України та правління Вінницької обласної організації НСКУ, була членом Громадської ради при Міністерстві культури України. Н. І. Морозова – менеджер низки інноваційних проєктів, у т. ч. комп’ютеризації бібліотеки, створення локальної мережі, баз даних. За її сприяння створено вебсайти бібліотеки та управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації, Регіональний інформаційний портал, Центр «Вікно в Америку» та пункти євроінформації в книгозбірнях Вінниччини. 2010 р. розпочато реалізацію проєкту «Бібліоміст». За її сприяння впроваджено інноваційні проєкти в центральних районних та сільських книгозбірнях, завдяки чому виграно низку грантів від міжнародних фондів. Ініціатор і координатор низки видавничих проєктів, зокрема альманаху «Подільський книжник» (від 2008 р.), довідника «Вінниччина туристична» (2009). Відзначена багатьма почесними грамотами та подяками різного рівня.

    12 серпня

  • 150 років від дня народження Іполита Чеславовича Зборовського (12.08.1875, с. Яланець, нині Гайсин. р-ну – 26.08.1937), українського етнографа, громадського, культурного діяча, засновника на Вінниччині перших кооперативів і споживчих товариств (1907–1909, 1924–1927 рр.), кредитного руху на Бершадщині.

    15 серпня

  • 125 років від дня народження Меїра Йосиповича Альбертона (15.08.1900, м. Бершадь – 20.11.1947, м. Саратов, РФ), єврейського письменника. Першим увів у єврейську літературу виробничу тематику. Його романи й повісті присвячені робітникам Донбасу, героям Другої світової війни.
  • 80 років від дня народження Василя Захаровича Бондарчука (15.08.1945), художнього керівника зразкового аматорського ансамблю танцю «Ровесник» Технологічно-промислового коледжу ВНАУ, заслуженого працівника культури України.

    18 серпня

  • 25 років з часу заснування (18.08.2000) Державного історико-культурного заповідника «Буша» – культурно-просвітницького, науково-дослідницького закладу, що забезпечує вивчення, охорону історико-культурної спадщини регіону. На території заповідника відбувається Всеукраїнський пленер скульпторів-каменотесів «Подільський оберіг», започаткований у 1986 р.

    19 серпня

  • 100 років від дня народження Аркадія Григоровича Павлюка (19.08.1925, м. Київ – 2 травня 2019, м. Вінниця), українського художника-живописця, графіка, скульптора, члена НСХУ (1993). Учасник Другої світової війни. Його життя і діяльність пов’язані з Вінницею. З 1970 р. працював на Вінницькому художньо-виробничому комбінаті. Автор численних пейзажів і жанрових картин. Презентації творчості митця пройшли в Голландії, Іспанії, Канаді. Його роботи є в музейних і приватних колекціях України та за кордоном. Нагороджений орденами та медалями.
  • 75 років від дня народження Василя Михайловича Думанського (19.08.1950, с. Серединка Гайсин. р-ну – 03.06.1996, там само), письменника, філософа, члена НСЖУ (1994). З 1966 р. постійно друкувався в республіканській, обласній та районній пресі. У с. Серединка в місцевій школі створено кімнату-музей, де зберігаються рукописи та особисті речі В. Думанського. У 2000 р. засновано щорічну премію ім. В. Думанського, яку вручають найактивнішому громадському кореспонденту районної газети «Бершадський край».

    20 серпня

  • 80 років від дня народження Георгія Івановича Мельника (20.08.1945, м. Вінниця), художника-проєктанта, графіка, члена НСХУ (1992). Твори зберігаються у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї, приватних вітчизняних і зарубіжних колекціях.

    25 серпня

  • 100 років від дня народження Наума Яковича Гольденберга (25.08.1925, смт Чечельник – 10.08.2016), кандидата медичних наук (1971), заслуженого лікаря Української РСР (1977), почесного професора Вінницького медичного університету ім. М. І. Пирогова (1997), винахідника СРСР, відмінника охорони здоров’я, академіка Національної академії України з проблем людини (1998), академіка Нью-Йоркської академії наук (1999). Учасник Другої світової війни. Автор понад 90 наукових праць, 5 монографій, 6 науково-популярних кінофільмів, кількох фотобуклетів. Значну увагу приділяв розвитку соціальної сфери, чимало зробив для розвитку міста-курорту. Нагороджений почесними грамотами, знаками, кількома бойовими орденами, медалями.

    29 серпня

  • 30 років тому народився Андрій Віталійович Сорока (29.08.1995, м. Гнівань – 01.11.2022, на Донеччині), український військовослужбовець, старший лейтенант Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, Герой України (посмертно, 2023).

    ВЕРЕСЕНЬ

    1 вересня

  • 780 років від дня народження Едуарда Петровича Подільського (01.09.1945, с. Скибин, нині Вінниц. р-н – 06.04.2018), педагога, журналіста, краєзнавця, заслуженого журналіста України (2003), почесного громадянина міста Погребище, члена НСЖУ. Автор понад 100 газетних публікацій краєзнавчої тематики. Видав художньо-публіцистичні книги «Калина солодка з морозів», «Океани затишку не люблять». Лауреат обласної журналістської премії ім. К. Гришина.

    2 вересня

  • 80 років від дня народження Олександра Григоровича Сухомовського (02.09.1945 – 22.09.2020, м. Вінниця), вчителя вищої категорії, вчителя-методиста, відмінника освіти України, директора КЗ «Навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І–ІІ ступенів-ліцей № 7 (1990–2020) (нині КЗ «Вінницький ліцей № 7 імені Олександра Сухомовського»), заслуженого працівника освіти України (2006). Він – фіналіст програми «Партнери в освіті» (2003), переможець міського конкурсу «Директор року» в номінації «Директор-новатор», Всеукраїнського конкурсу «Директор ХХІ століття» (2013), лауреат обласної педагогічної премії (2008). 26 лютого 2021 р. на сесії міської ради депутати підтримали рішення про присвоєння імені Олександра Сухомовського ліцею № 7. 26 квітня 2021 р. у Вінницькому ліцеї № 7 відкрили музей імені Олександра Сухомовського.

    4 вересня

  • 90 років від дня народження Ярослава Андрійовича Бранька (04.09.1935, рудник ім. Чубаря Широків. р-ну Дніпропетров. обл. – 25.03.2020, м. Вінниця), економіста, краєзнавця, пошуковця-дослідника, члена Вінницької обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, Українського фонду пошуку «Пам’ять», члена НСКУ. З 1960 р. проживав у Вінниці. Основна сфера досліджень – Вінниччина і вінничани у Другій світовій війні. Він встановив понад 1150 імен воїнів-визволителів, місця загибелі та захоронення яких були невідомі. Учасник багатьох регіональних історико-краєзнавчих конференцій, автор численних публікацій краєзнавчої тематики.
  • 40 років тому загинув у карцері табору особливого режиму (04.09.1985, с. Кучино Чусов. р-ну Перм. обл.) Василь Семенович Стус (1938–1985), видатний український поет ХХ ст., Герой України (2005). У цей день щорічно (з 2010 р. за ініціативи ВОУНБ ім. В. Отамановського) проводяться заходи з вшанування пам’яті видатного земляка.
  • 30 років (04.09.1995) з часу відкриття у с. Рахнівка Гайсинського району пам’ятника Василю Стусу.

    14 вересня

  • 150 років тому народився Олександр Антонович Кошиць (12.09.1875, с. Ромашки, нині Обухів. р-ну Київ. обл. – 21.09.1944, Вінніпег, Канада), український хоровий диригент, композитор, етнограф і письменник-мемуарист. Його ім’я значний час (з середини 1920-х і до 1960-х рр.) було під негласною забороною. Вперше О. Кошиць познайомився з Вінниччиною у 1914 р., під час гастролей театрального колективу М. Садовського, де він працював хормейстером. У вінницькому театрі він поставив низку опер.
  • 125 років від дня народження Леся (Олександра Кириловича) Лозовського (12.09.1900, Погребищенська волость, нині м. Погребище (за іншими даними – м. Київ) – 20.03.1922, убитий, м. Київ), українського художника-графіка. Роботи митця зберігаються в Національному художньому музеї України (Київ) та в приватних колекціях

    15 вересня

  • 140 років від дня народження Михайла Петровича Білозора (15.09.1885, с. Радехів Червоноград. р-ну Львів. обл. – після 1966), ботаніка. Працював на Вінницькій міколого-ентомологічній станції, у 30–60-х рр. ХХ ст. досліджував флору Поділля, брав участь у роботі Кабінету виучування Поділля при Вінницькій філії Всенародної бібліотеки України при ВУАН.

    16 вересня

  • 55 років від дня народження Любові Антонівни Остапчук (16.09.1970, м. Немирів), актриси, заслуженої артистки України (2018). Премія ім. Лесі Українки (2010). Від 1996 – актриса Вінницького обласного українського академічного музично-драматичного театру ім. М. К. Садовського.

    17 вересня

  • День народження Михайла Михайловича Коцюбинського (17.09.1864, м. Вінниця – 25.04.1913, м. Чернігів), українського письменника-класика, громадського діяча. Дитинство та юність письменника минули в селах і містечках Поділля – Барі, Кукавці, Шаргороді, Станіславчику, Пикові. Закінчив 1880 р. Шаргородське духовне училище, заробляв для себе та рідні репетиторством. У 1891 р. їде в село Лопатинці (нині Жмеринського району), де протягом двох років учив дітей бухгалтера цукроварні. Тут склалися сприятливі умови для літературної праці. Поділля посіло вагоме місце у творчості М. Коцюбинського. Письменник відобразив побут подільських селян у ранніх оповіданнях і повістях «Харитя», «Ялинка», «П’ятизлотник», «На віру» та ін. Він написав етнографічну статтю «Вироби селянок з Поділля на виставці в Чикаго» (1892). З ініціативи Вінницької організації СПУ 1981 р. засновано обласну, а з 1993 р. – Всеукраїнську літературну премію ім. М. Коцюбинського. Щорічно у вересні в літературно-меморіальному музеї письменника у Вінниці проводять Дні М. М. Коцюбинського. Ім’ям письменника названо Вінницький державний педагогічний університет, загальноосвітню школу І–ІІІ ступенів № 3 Вінницької міської ради, проспект в обласному центрі, де встановлено пам’ятник видатному земляку.

    18 вересня

  • 100 років від дня народження Андрія Сергійовича Сухолітка (18.09.1925, с. Садківці Могилів-Поділ. р-ну – 06.01.2007, там само), педагога, прозаїка, господарника. Учасник Другої світової війни.

    21 вересня

  • День народження Петра Івановича Ніщинського (21.09.1832, с. Неменка Вінниц. р-ну – 10.03.1896, с. Ворошилівка Вінниц. р-ну), одного з основоположників українського музично-драматичного театру, композитора, поета-перекладача, педагога, громадського діяча, публіциста. Навчався в Київській духовній семінарії, закінчив Афінський університет (філософський і богословський факультети) (1856). Після повернення на батьківщину викладав у навчальних закладах Ананьєва (з 1855, тепер Одеська область), Петербурга (1857–1860), Одеси (1860), Бердянська (1888–1890). У 1875 р. створив на власний текст музичну картину з народного життя «Вечорниці» як вставну сцену до 2-ї дії драми «Назар Стодоля» Т. Шевченка. «Закувала та сива зозуля» – широковідомий чоловічий хор з «Вечорниць». П. Ніщинський – автор перших перекладів українською мовою творів Софокла й Гомера. Щорічно в Тиврівському (нині Вінницькому) районі відбувається районне пісенне свято та раз на два роки проходить обласне мистецьке свято «Пісенні крила сивої зозулі».

    23 вересня

  • 105 років тому (23.09.1920) відкрито Вінницьку філію Всенародної бібліотеки України при ВУАН (1930 р. об’єднано з бібліотекою ім. В. Отамановського).

    24 вересня

  • 90 років тому (24.09.1935) відкрито Вінницький міський палац піонерів. Нині Вінницький міський палац дітей та юнацтва ім. Лялі Ратушної – один з найбільших позашкільних закладів України.
  • 60 років тому народився Сергій Іванович Сай-Боднар (24.09.1964, c. Каришків Жмерин. р-ну), український журналіст, заслужений журналіст України (1996). Член НСЖУ (1988). Секретар Національної спілки журналістів України (2017–2020). Головний редактор Головної редакції проведення пресзаходів та артпроєктів Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ». Лауреат літературної премії ім. Михайла Стельмаха журналу «Вінницький край» (2014), премії ім. Івана Франка в галузі інформаційної діяльності (2015). Удостоєний найвищої нагороди Вінницької області – Почесної відзнаки «За заслуги перед Вінниччиною» (2023).

    27 вересня

  • 90 років від дня народження Миколи Мусійовича Гринчука (27.09.1935, с. Свічна Хмельниц. р-ну Хмельниц. обл. – 10.07.1995, смт Крижопіль), журналіста, прозаїка, перекладача. Лауреат обласної журналістської премії ім. К. Гришина.

    28 вересня

  • День народження Олексія Григоровича Луцишина (28.09.1922, с. Крищинці Тульчин. р-ну – 24.11.2001, м. Вінниця), гончаря, заслуженого майстра народної творчості України (1988), члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України (1992). Творча спадщина митця велика та багатогранна. Був учасником 50 обласних виставок народного мистецтва Вінниччини, музейних свят, різноманітних зустрічей, фестивалів, народознавчих заходів. Кращі його витвори зберігаються у фондах багатьох музеїв, у приватних колекціях України та за кордоном. На правах філії Вінницького обласного художнього музею з 2005 р. у Вінниці створено Музей гончарного мистецтва ім. О. Г. Луцишина, в основі якого – творчий доробок та особисті речі подільського майстра.

    29 вересня

  • 90 років від дня народження Анатолія Церильовича Мархлевського (29.09.1935, м. Вінниця – 20.03.2013, м. Київ), хорового диригента, заслуженого діяча мистецтв України (1979), професора (1991).
  • 90 років від дня народження Ральфа Церильовича Мархлевського (29.09.1935, м. Вінниця – 06.02.2017, м. Вінниця), відомого вінницького композитора, виконавця, керівника музичної частини Вінницького обласного академічного театру ляльок, заслуженого працівника культури України. Він – лауреат обласної премії ім. М. Трублаїні.

    30 вересня

  • 125 років від дня народження Параски Олексіївни Березовської (30.09.1900, с. Клембівка Могилів-Поділ. р-ну – 1986, там само), вишивальниці, заслуженої майстрині народної творчості (1964). Працювала в місцевій артілі «Жіноча праця» (згодом Клембівська фабрика художніх виробів) (1925–1964).
  • 70 років від дня народження Володимира Валентиновича Карпуші (30.09.1955, м. Ваймар, Німеччина – 21.09.2018, м. Вінниця), самобутнього майстра народної творчості. Учасник обласних, всеукраїнських, закордонних виставок народного мистецтва, зокрема в США, Канаді, Німеччині, Франції.

    ЖОВТЕНЬ

    5 жовтня

  • 120 років від дня народження Самуїла Ісааковича Рабіна (05.10.1905, м. Вінниця – 1982), вінницького архітектора.
  • 85 років від дня народження Володимира Омеляновича Забаштанського (05.10.1940, смт Браїлів Жмерин. р-ну – 02.12.2001, м. Київ), поета, перекладача, громадського діяча, лауреата Державної премії України ім. Тараса Шевченка (1986), Міжнародної премії фундації Антоновичів (США, 1997), літературних премій імені В. Булаєнка (1998) та імені В. Свідзінського (2001, посмертно), члена СПУ (1967). На приміщенні школи в Браїлові, де навчався поет, встановлено меморіальну дошку. 19 жовтня 2008 р. там відкрито літературно-меморіальний музей. Звідси стартувало щорічне поетичне свято «Браїлівська осінь Володимира Забаштанського», яке традиційно збирає сотні прихильників і шанувальників творчості народного поета-кобзаря. У 2017 р. в Браїлові біля місцевої школи встановили погруддя поета. 2017 року започатковано літературно-мистецьку премію ім. Володимира Забаштанського, яка підтримується Жмеринською районною державною адміністрацією та Вінницькою обласною організацією НСПУ.
  • 75 років від дня народження Федора Івановича Ущаповського (05.10.1950, с. Миролюбівка Тульчин. р-ну), художника, композитора, краєзнавця, заслуженого працівника культури України (1992), органiзатора вокально-iнструментального ансамблю «Лаври» та самодiяльного хору «Дiброва», голови Піщанського районного відділення Товариства зв’язків з українцями за межами України (Товариство «Україна – Світ»), член оргкомітету Міжнародного симпозіуму художників КАМ АРТ, член Міжнародної асоціації працівників культури і мистецтв «Маркіс». З 1970 р. брав участь в обласних виставках образотворчого мистецтва, мав персональні виставки. Картини художника зберiгаються в приватних колекцiях в Українi та за кордоном, зокрема в Канадi, Польщі, Швейцарії.

    7 жовтня

  • 150 років від дня народження Людвіга Івановича Малиновського (07.10.1875, м. Кам’янець-Подільський – 23.05.1917, м. Вінниця, похов. біля ВОКЛ ім. М. І. Пирогова), визначного хірурга, земського лікаря, організатора лікарської справи. У 1905 р. його запросили очолити щойно відкриту земську лікарню Вінницького повіту. У роки Першої світової війни був головним лікарем і провідним хірургом найпотужнішого у Вінниці госпіталю і залишався старшим (головним) лікарем повітової земської лікарні. Для госпітальних потреб влаштував у Вінниці курси сестер милосердя і написав для курсисток спеціальний підручник. Ініціював створення у Вінницькій земській лікарні безкоштовної амбулаторії. Один з ініціаторів створення Вінницької лікарні ім. М. І. Пирогова (нині ВОКЛ ім. М. І. Пирогова). Був членом Вінницького медичного товариства. Автор близько 25 наукових праць з питань хірургії. У Вінниці іменем Малиновського названо бібліотеку ВОКЛ ім. М. І. Пирогова та одну з вулиць міста. У 2008 р. на кутовому будинку на розі вулиць Пирогова і Малиновського встановлено меморіальну дошку пам’яті хірурга

    8 жовтня

  • 140 років від дня народження Володимира Юхимовича (Євтимовича) Свідзінського (08.10.1885, с. Маянів, нині Вінниц. р-ну – 18.10.1941, с. Непокрите Вовчан. р-ну Харків. обл.), українського поета доби Розстріляного відродження, перекладача, літературознавця, етнографа. У 2000 р. Ліга українських меценатів, журнал «Київ» та видавництво «Дніпро» заснували Всеукраїнську літературну премію імені Володимира Свідзінського. 1 липня 2016 року в Харкові відкрито меморіальну дошку поету на будинку Харківської обласної організації НСПУ.

    9 жовтня

  • 140 років від дня народження В’ячеслава Івановича Мерзлякова (09.10.1885, м. Перм – 16.04.1974, м. Вінниця), українського співака, музикознавця, педагога, громадського діяча, заслуженого вчителя України (1960). Значну частину свого життя він провів у Вінниці, активно працював в обласному Будинку народної творчості, музичних закладах міста.
  • 60 років від дня народження Сергія Олексійовича Карпенка (09.10.1965, м. Козятин), майстра різьблення по дереву, заслуженого художника України (2009), члена НСМНМУ (2004). Створює великоформатні багатофігурні барельєфи та композиції на релігійну, історичну, міфологічну тематику. Від 1997 р. – учасник міських, всеукраїнських, зарубіжних художніх виставок, а також персональних (Київ, Вінниця). Окремі роботи зберігаються в Музеї Михайлівського Золотоверхого собору (Київ), Музеї історії міста Козятин.

    12 жовтня

  • 70 років від дня народження Григорія Олексійовича Погончика (12.10.1955, с. Баланівка Гайсин. р-ну), педагога, журналіста, краєзнавця, відмінника освіти, члена НСЖУ. Активно захоплюється краєзнавством. Григорій Олексійович відзначений різними нагородами, зокрема й Міністерства освіти і науки.

    18 жовтня

  • 9100 років від дня народження Петра Микитовича Мороза (18.10.1925, с. Білоусівка, нині Тульчин. р-ну – 09.07.2013), українського художника-графіка, члена НСХУ (1991). Учасник Другої світової війни. Був учасником обласних та республіканських виставок з 1979 р. Персональні виставки митця були у виставкових залах м. Вінниця – 1975, 1995, 2000, 2002, 2004, 2005 рр. Твори художника зберігаються в багатьох музеях України та Польщі, у приватних колекціях. Удостоєний урядових відзнак. Нагороджений Подільською літературно-мистецькою премією «Кришталева вишня» (2001).

    19 жовтня

  • 155 років від дня народження Хоми Михайловича Коцюбинського (19.10.1870, м. Вінниця – 01.05.1956, м. Чернігів), музейного працівника, громадського діяча, брата письменника Михайла Коцюбинського, засновника та першого директора Вінницького та Чернігівського літературно-меморіальних музеїв М. М. Коцюбинського. 1925–1934 рр. мешкав у Вінниці. Автор спогадів про М. М. Коцюбинського.

    24 жовтня

  • 50 років від дня народження Леоніда Петровича Полянського (24.10.1975, м. Жмеринка – 20.02.2014, м. Київ, загинув на Майдані), активіста Євромайдану, Героя України (посмертно). Працював залізничником у Жмеринці, останні роки мешкав у Києві. Брав активну участь з початку акцій протесту на Майдані Незалежності. Був членом Самооборони Майдану. З грудня 2013 р. належав до Барської роти. Загинув внаслідок вогнепального поранення снайпером у груди. Похований на римо-католицькому цвинтарі у м. Жмеринка. Нагороджений медаллю «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, посмертно, червень, 2015). На фасаді будівлі Жмеринської середньої загальноосвітньої школи № 6, де навчався Л. П. Полянський, встановлено меморіальну дошку.

    26 жовтня

  • 145 років від дня народження Юхима Онуфрійовича Щириці (Щериці) (26.10.1880, с. Боровиця, нині Чигирин. р-ну Черкас. обл. – 01.06.1919, м. Київ), педагога, освітньо-культурного, громадського діяча на Поділлі, журналіста. З 1914 р. мешкав у Вінниці, викладав в учительському інституті (1914–1919). У 1918–1919 рр. був подільським губернським комісаром освіти та завідувачем відділу освіти при Директорії. Після Гетьманату став керівником освіти всієї України. Він був першим редактором газети «Республіканські вісті», яка виходила у Вінниці. Після приходу більшовиків Ю. О. Щириця був заарештований чекістами та страчений у Києві.
  • 70 років (28.10.1955) з часу спорудження у м. Вінниця нового мосту через Південний Буг.

    Цього місяця виповнюється:

  • 55 років тому (1970) прийнято рішення про заснування Вінницької обласної організації Спілки письменників України.

    ЛИСТОПАД

    4 листопада

  • 180 років від дня народження Францішека Ґавронського, Равіти-Ґавронського (04.11.1845, с. Степашки Гайсин. р-ну – 16.04.1930, Юзефув, Польща), польського історика, письменника, етнографа. Був одним із найактивніших журналістів і політиків. У 1908 р. став першим головою Союзу польських журналістів. Був членом правління Національної ліги (1909). Автор багатьох праць польською, французькою мовами, присвячених міжнародній політиці, а також польським та українським справам.

    15 листопада

  • 55 років від дня народження Лариси Миколаївни Радзіховської (15.11.1970, м. Вінниця), кандидата педагогічних наук (2010), доцента кафедри економічної кібернетики та інформаційних систем Вінницького торговельно-економічного інституту ДТЕУ (2015). Автор численних наукових праць.

    21 листопада

  • 115 років від дня народження Володимира Максимовича Перепелюка (21.11.1910, с. Боришківці Хмельниц. обл. – 03.07.2000, смт Вороновиця Вінниц. р-ну), українського сценічного кобзаря, бандуриста, фольклориста. Працював завідуючим бібліотекою Вороновицького сільськогосподарського технікуму. 26 років був солістом-бандуристом Державного хору під керуванням Григорія Верьовки. Вийшовши в 70-х рр. на пенсію, працював лісником у Вороновицькому лісництві Вінницького району. У Музеї історії авіації та космонавтики України в приміщенні палацу Грохольських-Можайських (смт Вороновиця) у 2000 р. було відкрито кімнату-музей В. Перепелюка. Традиційно раз на два роки проводиться обласне свято кобзарського мистецтва «Струни вічності». Кожні 5 років під такою назвою відбувається Всеукраїнський фестиваль.
  • 75 років тому (21.11.1950) була створена літературна студія «Червоні вітрила» (нині «Вітрила») Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Перший керівник її – професор М. Ф. Присяжнюк. Згодом студією успішно керували науковці, літературознавці В. М. Сорокін, Б. В. Хоменко, А. М. Подолинний, Т. В. Яковенко. З 2012 р. її очолює Віктор Крупка, поет та літературознавець, кандидат філологічних наук. Нині «Вітрила» нараховують понад 30 активних молодих літераторів – студентів перших – п’ятих курсів університету.
  • Дванадцята річниця (21.11.2013) початку Революції гідності в Україні. Відповідно до Указу Президента України щорічно 21 листопада відзначають День Гідності та Свободи. Він був встановлений з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 р. та в листопаді 2013 р. – лютому 2014 р. постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору. Понад 100 наших співвітчизників віддали за це свої життя. На Вінниччині є три Герої Небесної Сотні – В. О. Брезденюк (17.06.1963–18.02.2014), Л. П. Полянський (24.10.1975–20.02.2014), М. М. Шимко (21.10.1979–20.02.2014).

    23 листопада

  • День народження Родіона Андрійовича Скалецького (23.11.1899, с. Михайлівка, нині Гайсин. р-ну – 22.03.1984, м. Київ), українського композитора, хорового диригента, послідовника М. Леонтовича, фольклориста. Викладав українську мову та співи в кооперативному та педагогічному технікумах Тульчина, в Ольгопільській школі. Відродив засновану М. Леонтовичем народну хорову капелу в Тульчині, очолював її в 1926–1932 рр., був організатором і керівником численних хорів. У повоєнний період тривалий час працював у Вінницькому інституті вдосконалення вчителів, школі № 3 ім. М. Коцюбинського, керував секцією самодіяльних композиторів в обласному Будинку народної творчості. Усього ж з уст народу він записав на Вінниччині 320 пісень, серед них 146 – весільні. У 20–30-х рр. записав текст і музику весілля в рідному селі. У Вінниці ім’ям Р. Скалецького названо вулицю, на якій тривалий час жив композитор.

    25 листопада

  • 215 років від дня народження Миколи Івановича Пирогова (25.11.1810, м. Москва, РФ – 23.11.1881, м. Вінниця), видатного хірурга, анатома, засновника польової хірургії, педагога, громадського діяча. У 1866–1881 рр. жив і працював у садибі Вишня на околиці Вінниці, де нині діє Національний музей-садиба М. І. Пирогова. На вшанування пам’яті видатного хірурга у Вінниці його іменем названо медичний університет, обласну клінічну лікарню, одну з найкращих вулиць, яку відкриває величний пам’ятник видатному вченому.
  • 90 років тому народився Володимир Іванович Мазний (25.11.1935, с. Джупинівка, тепер Вінниц. р-ну – 16.07.2001, м. Київ), літературознавець, перекладач. Працював редактором видавництва «Наукова думка» (1963–1995). Автор низки статей, розвідок та рецензій. Об’єкт його наукових інтересів – питання історії української літератури другої половини ХІХ ст. Записував діалекти на Чорнобильщині для першого тому «Атласу української мови».

    27 листопада

  • 100 років від дня народження Віктора Володимировича Пирогова (27.11.1925, м. Баку (Азербайджан) – 26.11.1993, м. Вінниця), українського живописця. Ветеран Другої світової війни. Член НСХУ (1967). Впродовж 1959–1993 рр. жив і працював у Вінниці. Був учасником обласних та республіканських виставок. Твори зберігаються в багатьох державних музеях та приватних колекціях. 4).

    ГРУДЕНЬ

    1 грудень

  • 80 років тому (01.12.1945) засновано кінотеатр «Родина» у Вінниці. На сьогодні у МКП «Кінотеатр «Родина» затишна зала на 120 місць, сучасні меблі, освітлення, апаратура, модернізоване фоє. Тут демонструють нові фільми, які перемогли на престижних кінофестивалях, а також на замовлення глядачів готують ретропрограми, фестивалі кращих фільмів зарубіжних країн. Велика увага приділяється українському кіномистецтву.

    3 грудень

  • 100 років від дня народження Івана Оксеновича Безуглого (03.12.1925, с. Чумаки Кам’ян. р-ну Дніпропетров. обл. – 13.07.1995, м. Вінниця), українського історика, архівіста, учасника Другої світової війни, ветерана органів державної безпеки. Він був першим, хто за часів Радянського Союзу, написав про польову ставку Гітлера «Вервольф» і зробив її існування відомим широкому загалу.

    6 грудень

  • 50 років від дня народження Олександра Миколайовича Омецінського (06.12.1975, м. Хмільник), артиста балету, балетмейстера, заслуженого артиста України (2005). Створив низку виразних сценічних образів у хореографічних композиціях.

    9 грудень

  • 65 років тому народилася Олена Андріївна Вітенко (псевдонім Гнат Вовкамнебрат, а в ліричних творах – Ольга Семенюк) (09.12.1960, с. Дубовець Вінниц. р-ну), письменниця, політик, громадський діяч, депутат Вінницької міської ради (2002–2006), народний депутат України 5 скликання. Фундатор Вінницької обласної краєзнавчої літературно-мистецької громадської організації «Велика рідня» (2007). Поетеса і прозаїк за покликанням. Член НСПУ (2006) та НСЖУ (2005). На її вірші вінницькі композитори написали понад сотню пісень. О. А. Вітенко – переможець конкурсу «Вінничанин року» в номінації «Громадський діяч» (2003), обласного конкурсу «Людина року» в номінації «Регіональний лідер» (2006). Лауреат низки літературно-мистецьких премій.

    13 грудень

  • День народження Миколи Дмитровича Леонтовича (13.12.1877, с. Монастирок, нині Вінниц. р-ну – 23.01.1921, с. Марківка, нині Гайсин. р-ну), всесвітньо відомого композитора, хорового диригента, педагога, фольклориста, музично-громадського діяча. Здобувши освіту, працював учителем музики та арифметики в Чуківській школі (Вінницький р-н), викладав хоровий спів у Тиврівському духовному училищі, церковно-вчительській школі у Вінниці. З 1908 по 1919 рр. Леонтович викладав співи в Тульчинському єпархіальному училищі. М. Д. Леонтович – творець класичних зразків української хорової музики, автор численних обробок українських народних пісень, оригінальних творів. Загалом у його доробку близько 200 народних хорових творів. Леонтович став одним із найчастіше виконуваних українських композиторів у світі завдяки його «Щедрику». Ця мелодія всесвітньо відома і є символом Різдва як для України, так і для мешканців багатьох країн світу під назвою «Carol of the Bells». Після його смерті в 1922 р. на Поділлі було засновано філію Музичного товариства імені Леонтовича, його ім’ям називалася Вінницька хорова капела. У м. Тульчин композитору за проєктом скульптора Г. Н. Кальченко та архітектора А. Ф. Ігнатенка споруджено пам’ятник. Його ім’я має Вінницький фаховий коледж мистецтв, Вінницька обласна філармонія, Центральний міський парк Вінниці, Подільський камерний хор «Леонтович-капела» Вінницької обласної філармонії ім. М. Леонтовича. У грудні 1977 р. до 100-ліття від дня народження Миколи Дмитровича Леонтовича було відкрито музей у с. Марківка Теплицького району, де він трагічно загинув і був похований. Нині це – філія Вінницького обласного краєзнавчого музею. У серпні 2016 року відкрили осучаснений музей та меморіал у пам’ять про видатного земляка. Також у Вінниці запроваджено мистецький проєкт – фестиваль хорової музики «Асамблеї Леонтовича». Щорічно в грудні проводяться традиційні вечорниці у музеї-квартирі М. Леонтовича в Тульчині. Його ім’я занесено ЮНЕСКО до списку славетних людей світу. У 2020 р. культурним брендом Вінниччини став «Щедрик – мелодія Вінниччини» М. Д. Леонтовича. Логотип зареєстровано як товарний знак.

    21 грудень

  • 90 років від дня народження Миколи Панасовича Горобця (21.12.1935, с. Слобода-Шлишковецька Могилів-Поділ. р-ну – 23.12.1996), педагога, журналіста, прозаїка, поета, краєзнавця. Понад 10 років очолював Могилів-Подільське літературно-мистецьке об’єднання «Дністрова веселка». Автор книги «Їх пам’ятає Придністров’я».

    22 грудень

  • День народження Насті Андріанівни Присяжнюк (22.12.1894, м. Погребище – 08.06.1987, там само), української фольклористки, етнографа, краєзнавця, педагога. Закінчила двокласну школу, працювала на цукроварні, потім в Одесі – на цукрозаводі та канатній фабриці. Записувати фольклор почала з 1917 р. У 20-ті роки Н. А. Присяжнюк, маючи зв’язок з Етнографічною комісією та Кабінетом музичної етнографії Академії наук України, розпочала систематичну фольклористичну роботу: записала погребищенське весілля з усіма обрядами та піснями (650 пісень), зібрала сотні пісень інших жанрів, працювала на ниві етнографії та краєзнавства. Усе зібране надсилала до Києва. Значну кількість записів подільської фольклористки надруковано в кількох томах серії «Українська народна творчість». Головним підсумком її життя став збірник «Пісні Поділля» (1976). Її записи є також у Державному архіві Вінницької області та обласному краєзнавчому музеї. Щорічно у Вінницькому районі проводиться свято фольклору «Світанки над Россю».
  • 55 років тому (22.12.1970) відбувся пуск першого енергоблоку Ладижинської ТЕС (нині Гайсин. р-н).

    25 грудень

  • 125 років від дня народження Олександра Захаровича Міньківського (25.12.1900, с. Сніжна, нині Вінниц. р-ну – 12.04.1979, м. Київ), хорового диригента, педагога, професора Київської консерваторії (1965), народного артиста СРСР (1960). Майже 30 років був художнім керівником і головним диригентом капели бандуристів УРСР. У його творчому доробку – обробки народних пісень, статті з музикознавства, збірник «Українські класичні хори» (1955). Лауреат Шевченківської премії (1969).

    Цього місяця виповнюється:

  • 100 років тому (1925) у Вінниці відкрито Будинок Червоної Армії. Нині 60 Будинок офіцерів. 14 липня 2022 р. внаслідок російського ракетного удару Будинок офіцерів зруйновано, загинуло 27 людей, поранення отримали понад 200 людей. Руйнувань зазнали й будівлі та транспорт, було пошкоджено 55 багатоквартирних та приватних житлових будинків, 40 автомобілів і два трамваї.

    Повна версія календаря ЗПД Вінниччини